У військовому навчальному центрі "Десна" готується до участі в антитерористичній операції на Донбасі 25-й батальйон територіальної оборони "Київська Русь". Солдати і офіцери готові їхати на війну хоч сьогодні.
Капітан Дмитро Волик пройшов Нагорний Карабах, Середню Азію, Придністров'я. Голос впевнений, з хрипотою.
"Настрій у бійців войовничий — хочуть швидше виїхати на схід. Хлопці мають намір воювати. Більшість у батальйон прийшла добровільно, є багато активістів з Майдану", - розповідає офіцер.
На плацу будується невеликий підрозділ. Не всі бійці мають однакову уніформу. Біля казарми грає радіо — звучить джаз.
"Основна нестача у нас — це військове екіпірування, захисна амуніція, предмети для забезпечення життєдіяльності підрозділів. Тепловізорів, наприклад, у нас немає взагалі. Вони дуже дорогі — 20 тисяч доларов за штуку", - зітхає Волик.
"У мене кевларова каска — вона тримає ТТ і дотичне потрапляння кулі автомата Калашникова. Та й важить небагато. На жаль, в інших бійців 800-грамові радянські каски", - додає він.
На увесь батальйон лазерний далекомір тільки один. Ще кілька є у розвідників. Снайпери намагаються обходитися без них. Парочку "нічників" підвезли знайомі офіцера.
"Бінокль з лазерним далекоміром коштує півтори тисячі гривень. У нас їх теж немає. Привезли морські біноклі. Так, все красиво видно, але в них навіть шкали немає для вимірювання відстані. Доводиться вимірювати відстань "по пальцю", - зазначає Волик.
Люди також привозять медикаменти — днями привезли п'ять аптечок, знеболюючі препарати, кровоспинні засоби. Але останніх у бійців не вистачає, оскільки вони дуже дорогі.
Народний депутат Ярослав Москаленко доставив у батальйон три дизельних генератора і 32 бронежилети, виготовлених київською фірмою, яка спеціалізуються на бронедверях. "Броню" перевірили наступного дня на міцність з СВД і АК — витримала. Отже, можна одягати і їхати на схід.
"Ми стріляємо дуже багато. Під час останніх стрільбищ кожний солдат відстріляв по 70 патронів. Кожний гранатометчик вистріляв по шість бойових гранат. Також стріляли з підствольних гранатометів. Зараз у нас з цим питань немає взагалі", - хвалиться Волик.
Політрук батальйону Роман, колишній сотник Майдану, охоче веде у місцеву їдальню, але фотографувати дозволяє далеко не всюди. На вечерю дають перловку, смажену рибу, хліб з маслом і чай. Солдати після цілого дня тренувань мовчки вечеряють і йдуть відпочивати в казарми. Зі зброєю не розлучаються навіть під час сну.
"Стройової підготовки по-мінімуму. Переважно інструктори вчать вести бойові дії у лісових, польових умовах, водінню машин, висадці під час руху техніки, наданню першої медичної допомоги", - розповідає Роман.
У казармі рядами стоять ліжка і розкладачки, солдати чистять зброю, хтось дивиться по телевізору "Інтер", хтось уже спить. Компактно розташувалися на відпочинок снайпери і розвідники.
На складі звалені на купу мішки з картоплею, стоять бутлі з засоленим салом.
"Це люди приносять. Нічого не пропадає", - запевняє політрук.
Заводить в окрему кімнату. Там в ящиках складені книги, переважно українською мовою.
"Музику по місцевому радіо теж намагаємося крутити українську", - каже Роман.
Цікавлюся, як можна потрапити в батальйон на службу. Політрук пильно вдивляється: "Необхідно принести військовий квиток і пройти перевірку на патріотизм. Днями виявили в наших лавах засланого "козачка", тому з цим у нас суворо. Всіх підряд не беремо".
5 
79692
Коментарі
4