33-річний Максим Шимко загинув на київських барикадах 20 лютого. Останнє повідомлення, яке він написав на своїй сторінці у соціальній мережі 18 лютого: "За Україну, всі, хто може — їдьте в Київ!".
Прощальна процесія вирушила із дому Максима до Вінницького Євромайдану близько 11 ранку. За годину кількатисячний натовп зустрічав труну із тілом загиблого під національний гімн та вигуки "Слава Героям — Герої не вмирають". Кілька годин всі охочі підходили до труни, клали квіти, прощалися. Зі сцени слова прощання висловлювали рідні, друзі, побратими.
"Зараз наше серце рветься від болю, але треба було думати раніше, і раніше не бути байдужими, щоб не допустити такої трагічної загибелі", - сказав товариш.
"Ми вінничани стали відповідальнішими тільки тоді, коли маємо таку велику втрату. Тому пообіцяйте Максиму, що його смерть не буде марною. Пообіцяймо собі, що такого більше не допустимо, - закликали зі сцени.
"А я хочу попросити пробачення у батьків Максима за те, що ми його не вберегли, сказала дівчина, ставши на коліна. І весь майдан - діти, молодь, старі люди опустилися на кілька хвилин на коліна перед мамою вбитого Максима.
Останньою до мікрофона підійшла мати вбитого героя.
"Я не можу описати своєї втрати. Мій син був справжнім бійцем, козаком, героєм. Простіть його, як він кого образив словом чи ділом. І ще хочу сказати, що не тримаю зла на тих, хто зробив таке з моїм сином, я їм прощаю".
Близько третьої години траурна процесія вирушила до Центрального кладовища міста. Труну несли шестеро бійців. Попереду - кілька тисяч вінків та букетів. Максима поховали на Алеї Героїв.
Коментарі