В Укрзалізниці підготували дорожню карту щодо створення філії "Вокзальна компанія".
Вона має запрацювати до кінця цього року, пише Магістраль.
"Наша мета — вдосконалити систему управління вокзалами, підвищити ефективність їхньої діяльності, зокрема за рахунок мінімізації дублювальних функцій. До головних цілей належить і скорочення фінансових витрат. Наведу лише одну цифру, що свідчить про необхідність змін: негативний фінансовий результат діяльності вокзалів філії "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця" за 2018 р. становив 405 млн грн", – каже директор із стратегічного розвитку та інвестиційної політики Укрзалізниці Антон Саболевський.
Він додав, що в УЗ планують 3 етапи реорганізації. Спершу до філії передадуть вокзали, якими керує нині філія "Пасажирська компанія".
"Ми змінили її структуру, щоб повністю виділити відповідний напрям. Йдеться про вокзали позакласні. Далі будуть передані поетапно об'єкти І—ІІІ класу регіональних філій. Загалом на першому етапі — 106 вокзалів. Тоді вже настане черга об'єктів IV, V категорій, яких понад 1,2 тис. Згодом до них приєднаються й зупинні пункти, котрих у нас майже 2,3 тис. Їх передадуть на баланс підприємства. Відповідно у структурі філії будуть майно та персонал", – зауважив Антон Саболевський.
Задіяний у станційній роботі персонал переводитиметься як зі складу філії "Пасажирська компанія", так і з філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд". Також це будуть фахівці, які займаються технічним обслуговуванням таких об'єктів. На початковому етапі в новій філії працюватиме від 8 до 8,5 тис. людей. Усі вони будуть переведені з інших підрозділів.
За словами Саболевського, при реорганізації УЗ вирішила наслідувати німецької моделі управління вокзалами. Тобто всі вокзали та зупинні пункти передадуть на баланс однієї філії.
"Модель, яку ми наслідуємо, — німецька. За нею пішла державна залізнична компанія Deutsche Bahn, що свого часу створила окрему структуру — DB Station&Service. На момент заснування, 2001 року, вона мала в управлінні майже 11 тис. об'єктів, наразі ж таких — 5,5 тис. Частина вокзалів була закрита чи оптимізована. Цікавий момент: у Німеччині залізничну станцію може купити будь-хто. Дуже багато випадків, коли на малодіяльних дільницях новими власниками cтають не лише юридичні, а й фізичні особи. Для них це засіб здійснення комерційної діяльності. Хтось бере з метою розвитку туризму, проте іноді обслуговує і потяги. У країнах Євросоюзу відпрацьовано механізм виставлення на продаж станцій через аукціони. За цього покупці мають певні зобов'язання з підтримки технічного стану. Загалом із 1999-го на торгах у Німеччині продано понад 2,1 тис. вокзалів. При чому частина — за символічну ціну в 1 євро, за умови інвестування в розвиток. Німецька компанія з управління вокзалами — одна з найприбутковіших у світі. За 2017 рік її дохід становив 255 млн євро", – розповів посадовець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Почали продавати квитки на всі напрями до Польщі - ціни шокують
Також будуть скорочення адміністративно-управлінського персоналу. Так, вокзали Миколаїв та Жмеринка, на яких спільно з IFC ("Міжнародна фінансова корпорація", що входить до групи Світового банку, — ред.) готуються пілотні проекти стосовно державно-приватного партнерства. Розглядаються 3 сценарії: концесія на певну кількість років, оренда чи спільна діяльність без утворення окремої юридичної особи.
Навіть більше, на думку Саболевського, далеко не кожен вокзал після реформи буде мати начальника.
"Ми відходимо від того, що кожен вокзал повинен мати начальника. Виділено базові структурні підрозділи, керівники яких будуть керувати вокзалами на прилеглій території. Наприклад, глава станційного комплексу Київ-Пасажирський стане управляти вокзалами в Жмеринці та Фастові. А, наприклад, начальник вокзалу Львів буде відповідати за об'єкти на пасажирських станціях Трускавець, Моршин, Самбір. Ми відпрацювали чітку ієрархію, в якій буде виділено 19 "якірних" вокзалів – по 2-4 на кожен регіональний філіал ", – пояснює Саболевський.
Як повідомлялося, за 2018 рік вартість втрачених активів Укрзалізниці на окупованих територіях зросла майже на 3 млрд грн.
Коментарі