У під"їзді будинку його вже чекали двоє невідомих у чорних бейсболках і майках. Вони нанесли режисерові декілька ножових поранень у живіт і удари по голові. Смертельно пораненого Марка Вайля відвезли до лікарні, де він через деякий час помер на операційному столі під ножем хірурга.
Театр "Ільхом" і Марк Вайль – це жива легенда пострадянської і радянської театральної культури, єдиний всесвітньо відомий театр із Середньої Азії, перша в СРСР недержавна театральне утворення.
Вихідці з театру "Ільхом" – це нині столичний актор театру і кіно Віктор Вержбицький, кліпмейкер і режисер Тімур Бекмамбетов, режисер Бахтієр Худойназаров.
"Ільхом" був театром, де нерідко йшли спектаклі з явним, відверто гомосексуальним змістом. Марк Вайль, особливо останніми роками, віддавав належне гомоеротичній естетиці в театрі.
Театр "Ільхом" завжди ставили в приклад, коли говорили про відсутність цензури в Узбекистані. Саме благополучне 30-річне існування театру з явним гомосексуальним ухилом усередині ісламської країни було нонсенсом. Ймовірно, останніми роками щасливий збіг обставин зійшов нанівець – в Узбекистані знайшлися сили, охочі перешкодити "неправильному" театру.
Убивство керівника театру "Ільхом" може найістотнішим чином вплинути на зміну культурного клімату в Узбекистані і Середній Азії взагалі. "Ільхом" був не просто театром, але культурним центром російської культури. Він регулярно проводив власні фестивалі, режисерські лабораторії, майстер-класи, зустрічі, читання п"єс. Фізичне знищення Марка Вайля – головного пасіонарія регіону – може означати загибель недержавної незалежної російської культури в Ташкенті й за його межами. Саме тому це безумовно політичне вбивство.
Ільхомівці вирішили, що прем"єру античної трагедії Есхіла "Орестея" сьогодні, 7 вересня, вони зіграють не зважаючи ні на що, повідомляє Взгляд.
Коментарі