Нинішній президент Сирії Башар Хафез аль-Асад, успадкував цю посаду від свого батька Хафеза аль-Асада.
Спочатку ця посада призначалася для старшого брата Башара - Басиля аль-Асада, але той в 1994 р. загинув в автокатастрофі. Після загибелі брата Башар, який вивчав в Лондоні медицину, повернувся на батьківщину, здобув військову освіту, займав дипломатичний пост. Після смерті батька 10 червня 2000 р. сирійський парламент змінив конституцію, зменшивши мінімальний вік кандидата в президенти з 40 до 34 років - спеціально для обрання на цю посаду Башара Асада.Політика Башара Асада відрізняється більшою м"якістю і гнучкістю в порівнянні з політикою його батька. У 2005 р. він погодився вивести з Лівану сирійські війська і навіть дав згоду співпрацювати зі слідчими ООН, які підозрюють сирійські спецслужби у вбивстві колишнього прем"єр-міністра Лівану Рафіка Харірі. Захоплюється Інтернетом, заохочує його розповсюдження в Сирії.
У 2003 р. тодішній президент Азербайджану Гейдар Алієв відмовився від участі у виборах у зв"язку з проблемами зі здоров"ям. Для передачі влади своєму синові він змінив Конституцію Азербайджану (у разі неможливості виконувати свої обов"язки президентом країни його повноваження передаються не спікерові парламенту, а прем"єр-міністрові).
Проте призначити сина прем"єр-міністром Алієв не встиг, оскільки в результаті серцевого нападу виявився недієздатним і терміново був вивезений в турецький госпіталь Гюльхане, а звідти на літаку МНС РФ, в коматозному стані, - в клініку Клівленду. Хто підписував призначення Ільхама Алієва на посаду прем"єр-міністра, до цих пір невідомо. Але показовий той факт, що, боячись втратити владу, алієвський клан так поспішав при "призначенні" Ільхама прем"єром, що забув про те, що прем"єр-міністр Артур Расизаде все ще залишається на своїй посаді.У якийсь момент в Азербайджані були два прем"єр-міністри і два в.о. Президента. Таким чином, Гейдар Алієв по суті справи передав владу у спадок, створивши всі умови для передачі влади своєму синові Ільхаму Алієву.
До квітня 2007 р. було відомо тільки про двох синів білоруського лідера Олександра Лукашенко - Віктора і Дмитра. Віктора, який є радником глави держави, президент зробив членом Ради безпеки країни. Дмитро політикою не займається
Тоді президент Білорусії Олександр Лукашенко зізнався в існуванні третього сина і повідомив, що наймолодшого зі своїх дітей готує в наступники.
Відповідаючи на питання, чи є старший син глави держави - Віктор - його наступником, Лукашенко відповів, що "ні перший, ні другий, але може третій син буде президентом".Останнім часом Лукашенко з"являється разом з Колею майже на всіх офіційних заходах.
3 липня 2008 року під час параду на честь Дня незалежності Білорусі дитина знаходилася на головній трибуні разом з президентом, керівниками парламенту і уряду. Лукашенко брав сина і на відкриття Олімпіади в Пекіні. Тоді Коля був присутній при піднятті білоруського прапора в олімпійському селищі. Хлопчик разом з батьком поспілкувався із спортсменами, заглянув в одну з квартир в олімпійському будинку.
Потім Лукашенко приїхав разом з дитиною на саміт країн СНД в Киргизії. А у вересні 2008 року на виборах до парламенту країни Лукашенко голосував рукою сина Миколи.
Найбільший фурор був викликаний осінню 2008 року на військових навчаннях - тоді Колі вимушені були рапортувати білоруські генерали. Колишній міністр оборони республіки генерал Павло Козловський в інтерв"ю радіо назвав участь сина білоруського президента в навчаннях "спектаклем".
На початку грудня 2007 року президент Росії Володимир Путін заявив про підтримку кандидатури тоді ще першого віце-прем"єра Дмитра Медведєва на пост президента Росії. На цьому була поставлена крапка в хвилюючому світову громадськість питанні про наступника Путіна. У травні наступного року Медведєв зі значним відривом переміг на президентських виборах.
55-й президент Аргентини (з 10 грудня 2007) Кристина Елізабет Фернандес де Кіршнер, змінила на цій посаді свого чоловіка Нестора Кіршнер. Вона стала другою жінкою - президентом Аргентини (після Ізабель Перон) і першою жінкою, яка стала президентом в результаті виборів.
На загальних виборах 2007 року, Фернандес була кандидатом від правлячої партії Фронт Перемоги. Вона виграла вибори з 45 % голосів і з відривом в 20 % від наступного кандидата. Це один з найбільших розривів з 1983 року, коли в Аргентині було встановлено громадянське правління і почали проходити вільні вибори.Втім, колишня перша леді не приховувала, що її чоловік братиме участь в ухваленні найважливіших державних рішень. "З сьогоднішнього дня ця людина офіційно перестає бути президентом Аргентини. Але для мене і, мені здається, для багатьох жителів країни він і надалі залишиться таким", - заявила після виборів Кристина Кіршнер.
Наочним прикладом цього може служити, зокрема, склад уряду, затверджений Кристиною після виборів. Свої портфелі тоді зберегли практично всі члени кабінету міністрів Нестора Кіршнера.
В останні роки світ уважно стежить за здоров"ям Фіделя Кастро. У 2004 році під час публічного виступу він впав, пошкодивши ногу і руку. 30 березня 2006 року іспаномовна преса помилково повідомила про смерть Кастро. 31 липня 2006 року було опубліковано офіційну заяву кубинської влади, в якій повідомлялося, що Кастро переніс операцію у зв"язку з шлунково-кишковою кровотечею. Він тимчасово передав владу міністрові оборони і віце-президентові - своєму братові Раулю. Після цього Фідель не брав участі в жодному публічному заході. Хоча офіційні кубинські джерела стверджували, що лідер йде на поправку, багато спостерігачів ставили цю інформацію під сумнів.
16 січня 2007 року іспанська газета El Pais повідомила, що Фідель пережив як мінімум три невдалі операції і знаходиться у важкому стані. Офіційні представники Куби назвали це повідомлення хибним. У березні офіційні кубинські джерела повідомляли, що Кастро неодмінно повернеться до виконання обов"язків напередодні загальних виборів, призначених на квітень 2008 року.
Однак, 18 лютого 2008 року Фідель заявив, що збирається піти з постів голови Державної ради і головнокомандуючого збройними силами Куби. 24 лютого новим головою Держради був обраний його брат Рауль Кастро.
15 січня 2009 року південнокорейське новинне агентство Yonhap розповсюдило повідомлення про те, що побоюючись за своє здоров"я північнокорейський лідер Кім Чен Ір призначив своїм наступником молодшого сина - Кім Чен Уна.
На думку аналітиків, дане призначення стало несподіванкою навіть для керівників Трудової партії Кореї. Проте за даними японської газети Yomimuri Shimbun номінальним главою країни повинен стати старший син - Кім Чен Нам.
2 
1
Коментарі