На Лютерансько-Євангелістську церкву Святого Павла – одну з головних історичних пам"яток Одещини, що зараз реконструюється, було піднято 4 дзвони. Їх відлили в Німеччині у майстернях міста Пассау за старовинними технологіями.

У відливанні використаний "золотий" сплав - 78% бронзи і 22% цинку. Всі дзвони іменні. Найбільший, вагою в 1 тонну, названий ім"ям Ісуса Христа. Другий, вагою 690 кг, названий на честь Святого Павла – храмового святого. Два інших дзвони важать 480 і 280 кілограмів і названі на честь Апостола Петра і Діви Марії. Великий дзвін подарувало місто Регенсбург. Кошти на останні дзвони надали спонсори з Одеси, Німеччини і США.

Підвісні дерев"яні балки і дзвони підняли після молебня-подяки. Дзвін піднімали звичайним краном, на самій же дзвіниці обходилися візком з домкратом і руками.

"Серед трьох десятків будівельників лише два лютеранина. Інші – православні або атеїсти, адже більшість робітників з Молдови та України. Але головне, щоб йшла робота, - розповів куратор будівництва Клаус-Юрген Репке.

Одеська кирха була створена за гроші німецьких переселенців 1828 року. Вона будувалася за проектом архітектора Франца Боффо. 1893 року церква була реконструйована. У радянські роки з храму зняли хрест і спочатку використовували як бібліотеку. Після війни тут був фізкультурний зал, а потім склад. 1976 року будівля згоріла. За нефоіційними даними, пожежа була інспірована радянськими спецслужбами.

У середині 70-х німецька сторона неодноразово піднімала питання про додання кирхі культурногостатусу. До кінця 90-х загальне фізичне руйнування будівлі перевищивало 80%. У 2000-х за відновлення церкви взялися німці.

Будівля буде скороченою на третину. Начиння для кирхи передала Римо-католицька церква з Регенсбурга: старовинні статуї Ісуса Христа, святих Петра і Павла, які вже зайняли своє місце над вівтарем. Ікони передають і приватні особи не лише з Одеси.

Багато ритуального приладдя йде з Тернопольської, Чернівецької та Рівенської областей. Відкриття церкви планується у квітні цього року.

×