Міжнародні суди у справах "Україна проти Росії" схильні приймати рішення на нашу користь. Проблема полягає в тому, що РФ не виконуватиме присудів. Кремль намагається нівелювати рішення міжнародних установ та законодавчо визнати їх необов'язковими.
Про це в інтерв'ю Gazeta.ua говорить експерт із міжнародної політики та безпеки Центру політичних студій "Доктрина" Гліб ПАРФЬОНОВ.
23 березня відбулося чергове засідання суду щодо збитого літака рейсу МН17. Наступне призначено на 8 червня. Як довго може тривати процес? Якого рішення варто очікувати?
- Судовий процес затягується. Проблемою для України є те, що Росія зробила ставку на дезінформацію громадян Нідерландів, велику інформаційну кампанію щодо причетності України до збиття боїнга. Однак, із правової точки зору, існує реальна можливість отримати рішення на користь України. Наслідків від цього на практиці буде небагато. Однак існуватиме можливість говорити про причетність РФ до спонсорування терористичних формувань. Піднімати цей кейс саме в такому світлі.
Міжнародний суд ООН визнав свою юрисдикцію у справі "Україна проти Росії". Ми звинувачуємо агресора у спонсорстві тероризму та порушенні прав людей у Криму. Які наші шанси на перемогу?
- Україна може виграти справу. Доказів і свідків цих дій із боку РФ більш ніж достатньо. Але проблемним буде те, що РФ може ухилитися від виконання судового вироку. До цього треба бути готовими.
2016 року Україна ініціювала справу в Морському арбітражі ООН через фактичну анексію Росією частини Чорного, Азовського морів та Керченської протоки. Суд задовольнив свою юрисдикцію тільки в розділі про Азовське море та Керченську протоку. Чому Чорне море обійшли стороною?
- Мало місце грубе порушення конкретної угоди про користування Керченською протокою. Присутність РФ у Чорному морі - складніша проблема. Юридично менш чітко врегульована. Але існує можливість повернутися до цього питання згодом, коли будуть гучні прецеденти, які створять незаперечну доказову базу. Як це було у випадку з захопленням українських кораблів "Нікополь", "Бердянськ" та "Яни Капу".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ракетний катер РФ зайшов у морську зону України
Україна неодноразово позивалась у Європейський суд із прав людини через дії РФ на Донбасі та у Криму. Чого можемо досягти в рамках цих проваджень?
- Кожне окреме провадження має свою специфіку. Водночас РФ відмовляється від виконання вироків ЄСПЛ, тому навряд чи можна очікувати чогось більшого, ніж просто інформаційний прецедент перемоги над РФ у суді. Конкретних випадків, коли Москва сплачувала пристойну компенсацію жертвам її дій на сході України, досі немає.
Арбітражний трибунал у Парижі 26 листопада присудив Росії сплатити "Ощадбанку" 1,3 млрд доларів компенсації разом із відсотками. Чи є шанси, що РФ виплатить цю та інші компенсації українським компаніям?
- Так, але в Росії нині розпочали тенденцію до реального нівелювання ролі міжнародних правових установ. Тож існує ймовірність, що рішення суду не виконають. Безпрецедентне рішення про скасування верховенства міжнародних норм над національними нормами права в РФ яскраво демонструє цю тенденцію. З'явилася вона не в останню чергу через реальну загрозу для Москви програти ряд важливих справ у іноземних та міжнародних судових установах.
Які можуть бути механізми примусу Кремля виконувати рішення суду?
- Щодо РФ не може бути повноцінних санкцій, окрім політичних. Це мають бути рішення державних органів іноземних держав та міжнародних установ. Наприклад, як у випадку зі "списком Магнітського" (Перелік осіб, відповідальних за ув'язнення, жорстоке поводження та смерть аудитора Сергія Магнітського, а також інші грубі порушення прав людини в Російській Федерації. Його ухвалили у Сполучених Штатах 2010 року. – Gazeta.ua). Рішенням суду можуть бути заморожені активи, але ті, які належать юридичним або фізичним особам, наприклад Газпрому. Ця ймовірність зберігається.
Як можна охарактеризувати російську тактику в судовій війні проти України?
- Росія покладає велику надію на затягування судів та спроби кулуарного вирішення юридичних питань. Для західного світу це видається диким. Має місце політичний лобізм, спрямований на скасування санкцій або зміну суспільного дискурсу. Приміром, щодо тієї ж катастрофи МН-17. Існує багато прецедентів ігнорування судових рішень РФ, як у випадку з ЄСПЛ.
Колишня радниця міністра зовнішніх справ Лана Зеркаль казала, що Україна не може використати єдиний можливий майданчик, щоб притягти РФ до повноцінної відповідальності за агресію. Йдеться про Раду безпеки ООН, де росіяни мають право вето. Це справді так?
- Санкції Радбезу справді мають найбільшу силу. Їх невиконання тягне за собою серйозні правові наслідки, в тому числі введення додаткових санкцій. РФ може отримати реальні втрати внаслідок економічних обмежень від західних країн. Але росіяни постійно ветували будь-які невигідні для себе рішення. Адже постанова Ради безпеки ООН має бути прийнята одностайно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Запас міцності Росії Путін роздасть друзям-олігархам
Чи є можливість добитися від Росії компенсації на користь України за анексію Криму та Донбасу?
- Гіпотетично є можливість ухвалення такого судового рішення проти РФ. Однак його проблематично виконати. По Криму і Донбасу ніхто як слід досі не оцінив усієї повноти збитків, але ясно, що це колосальні кошти. У вересні українська прокуратура АРК заявила, що збитки від анексії Криму для України становлять понад один трильйон гривень. Претензії висунуто саме до Російської Федерації, а не до конкретних суб'єктів господарювання, наприклад Газпрому. Їхні рахунки було б набагато легше арештувати.
2014 року Російська Федерація анексувала Крим та окупувала Донбас. Тоді почалася російсько-українська війна, один із фронтів якої проходить у міжнародних судових інстанціях. Україна подала позов у Міжнародний трибунал ООН, Морський суд, Європейський суд із прав людини. Київ звинувачує Москву у спонсоруванні тероризму, порушенні прав людини на окупованих територіях. Також українські приватні та державні компанії ведуть низку арбітражів щодо втрачених активів у Криму після анексії.
2 
79692
Коментарі