З настанням спекотних днів у столиці все частіше почали з"являтися цистерни з прохолоджуючим напоєм - хлібним квасом. Однак, як відзначають у районних адміністраціях, дозволів на їх встановлення ніхто не давав, а це ставить під сумнів якість продукту.
Головними вимогами до діжок з квасом є наявність санітарних паспортів на них, а також естетичний вигляд діжок.
Про це розповів заступник начальника Головного управління з питань торгівлі КМДА Василь Пілявоз.
За його словами, раніше документи на встановлення цистерн з квасом видавало це відомство, нині за рішенням Київради таке право належить Головному управлінню архітектури.
Заступник голови районної адміністрації з питань соціального захисту та споживчого ринку Святошинського району Олег Шевченко каже, що ознакою легалізованої торгівлі хлібним напоєм є продавець у білому халаті та підведена до діжки з квасом вода. За його словами, поки що в Святошинському районі не видали жодного дозволу на торгівлю квасом.
"Зараз спекотні дні, і можуть початися будь-які проблеми і кишкові захворювання. А у нас нема повноважень перевіряти несанкціоновану торгівлю, такі повноваження є лише в міліції. Усі діжки, які зараз стоять у нашому районі, стоять несанкціоновано", - сказав Шевченко.
Він наголосив, що жодній людині дозволу не дав, бо "як побачив ту флору, яка знаходиться в цьому квасі", то сам не питиме, і святошинцям не дозволить наливати.
За словами завідувачки відділенням гігієни харчування столичної санепідемстанції Наталії Барчук, будь-який продукт, що виходить із будь-якого підприємства повинен мати сертифікат якості, а якщо такий документ відсутній, вам пропонують підробку.
"Коли квас заливається в діжки, то діжка має мати сертифікат якості на продукцію і санітарний паспорт на саму діжку. У продавця ж має бути санітарна книжка, медична санітарна книжка продавця. Бочка має бути під"єднана до води та каналізації, а продавець має показувати сертифікат якості на цю продукцію", - сказала Барчук.
Однак, незважаючи на те, що дозволів не видають, квас у столиці наливають у багатьох місцях. Але купуючи його, ніхто не застрахований від отруєння, тим більше у таку спеку.
І найгірше у такій ситуації те, що довести, що ви отруїлися квасом саме з цієї бочки практично неможливо.
За словами голови товариства захисту прав споживачів Владислава Андрющенка, важлива не лише якість самого продукту, який виробник заливає у діжки, але й стан самої тари, яка давно вже віджила свій вік.
"Діжки зношені, а щоб нові робили, я не чув. Якщо людина отруїлася, то вона може наскаржитися в Санстанцію або в управління у справах захисту прав споживачів. У скарзі вона вкаже адресу, де стоїть діжка, квасом з якої, на її думку, отруїлася. Але це ж треба довести. Коли ви в магазині квас купуєте або в кафе, то вам дають рахунок, чек. За цим документом суду можна довести, де людина пила напій. А без нього це дуже складно", - переконаний Андрющенко.
Цього року в Києві планують видати 350 дозволів на торгівлю квасом із бочок. Відпускна ціна заводу-виробника - 1 гривня 80 копійок, а у роздріб хлібний напій продають вже за 5 чи 6 гривень за літр.
Як відомо, у травні Київська міська держадміністрація закликала киян і гостей столиці не купувати розливний квас. Аргументами такому застереженню були результати перевірок, які встановили, що всі автоцистерни з продажу квасу працюють без відповідних дозвільних документів, санітарних паспортів, жодна цистерна не опломбована і не промаркована, а санітарний стан території біля бочки незадовільний.
Водночас підприємці столиці, які займаються реалізацією бочкового квасу "Росинка", заявляли про тиск з боку міської влади, яка не дає дозволів на розміщення торгових цистерн.
Тоді керівник з продажу заводу безалкогольних напоїв "Росинка" Марія Анісімова говорила, що підстав для цього у міської влади немає, бо завод, який більше 50 років випускає квас, відповідає за якість своєї продукції.
За матеріалом Українська правда
2 
79692
Коментарі