Стало відомо, що спершу думський комітет з інформполітики вирішив ініціативу Шлегеля не підтримувати, але кілька днів тому думку змінив. Думські джерела пов"язують це із скандалом навколо статті про весілля Володимира Путіна і Аліни Кабаєвої, пише "Независимая газета".
Зокрема, в записці пояснення до проекту закону наголошується, що "реалізація цієї ініціативи дозволить розширити дію статті 16 закону РФ "Про ЗМІ" в частині збільшення кількості підстав, що дозволяють припинити діяльність засобу масової інформації в судовому порядку у разі неодноразового розміщення матеріалів наклепницького характеру".
Крім цього зазначається, що поки не існує дієвого механізму залучення ЗМІ "до належної відповідальності за розповсюдження подібних відомостей", попри те, що такі дії можна кваліфікувати як зловживання свободою масової інформації.
Також депутат пропонує доповнити норму закону, де мовиться про неприпустимість використання ЗМІ в цілях здійснення кримінально караних діянь, розповсюдження матеріалів, що містять публічні заклики до здійснення терористичної діяльності і так далі, положенням, що також не допускається розповсюдження через ЗМІ "свідомо помилкових відомостей, що порочать честь і гідність іншої особи або що підривають її репутацію".
Ще минулої середи, 23 квітня, законопроект Шлегеля передбачалося відхилити. Проте з порядку денного пленарного засідання він був видалений, тому що в цей час депутат представив нову редакцію закону.
Нагадаємо, що Шлегель запропонував доповнити статтю 4 закону про ЗМІ, де перераховані заборонені теми, на які свобода слова не розповсюджується, - тероризм, екстремізм і їх виправдання, пропаганда порнографії і культу насильства, розголошування держтаємниці тощо. Шлегель вважає, що треба згадати наклеп, щоб і він міг стати підставою для припинення випуску видання.
Зазначимо, що в законі про ЗМІ є ще і стаття 16. У ній зокрема мовиться, що "підставою для припинення судом діяльності ЗМІ є неодноразові протягом 12 місяців порушення редакцією вимог статті 4 справжнього закону, з приводу яких реєструючим органом робилися письмові попередження засновникові і (або) редакції (головному редакторові)".
Уряд надіслав в Думу негативний відгук, зазначивши, що Шлегель дублює наявну в Кримінальному кодексі норму про покарання за наклеп. Сам депутат Шлегель упевнений, що норма не працює.
За його словами, "суди не сприймають наклеп як кримінально караний злочин і не виносять попередження ЗМІ, а значить, і закрити такі видання не виходить".
Автор сподівається, що його поправка дозволить методично закривати "жовту пресу, яка в гонитві за сенсацією дозволяє собі публікувати неперевірені відомості".
Слід зазначити, що проект з"явився практично одночасно з гучною статтею видання "Московський кореспондент" про весілля президента Володимира Путіна і колишньої гімнастки, думського депутата Аліни Кабаєвої. Через тиждень після виходу статті Путини на прес-конференції на Сардинії спростував чутки, а 21 квітня думський комітет з інформполітики пояснив Шлегелю, що слід змінити в проекті, щоб він міг бути схваленим.
Наступного дня депутат вніс нову редакцію, а сьогодні, 25 квітня, вона вже буде схвалена в першому читанні. Втім, автор документа запевняє, що зв"язку між цими подіями немає.
Що стосується слова "наклеп", яке є терміном кримінального права, а значить, потребує доказів саме з боку позивача, то тепер в тексті у Шлегеля значаться "свідомо помилкові відомості, що порочать честь і гідність іншої особи або що підривають його репутацію". В цьому випадку позивачеві доводити нічого не треба, адже він може просто так вважати і просити суд підтвердити його правоту.
Таким чином, нові поправки припускають, що за розповсюдження свідомо помилкових відомостей, що порочать честь і гідність іншої особи або що підривають його репутацію, редакції видання буде винесено за рішенням суду два попередження, а після цього, якщо воно не виправиться, то за рішенням суду буде закрито.
"Загалом кардинально поправки статтю 4 не змінюють, але ми хочемо показати суддям, що у них є можливість закрити видання і вони повинні активніше нею користуватися, а жертви наклепу повинні активніше відстоювати свої права", - сказав Шлегель.
На перший погляд здається, що нововведення направлене виключно проти жовтої преси. Проте якщо подивитися на російську судову практику, то стає очевидно, що нововведення може ударити по будь-якому виданню.
Тим часом, український політик Михайло Бродський, власник медіа-холдингу "Обоз.UA", заявляє, що готовий узяти на роботу колишнього головного редактора "Московского корреспондента" Григорія Нехорошева.
На думку Бродського, Україна зможе надати Нехорошеву захист і статус біженця.
Нагадаємо, що після скандалу з "одруженням" Путіна, власникові газети, відомому політикові і бізнесменові Олександру Лебедеву довелося припинити вихід "Московского корреспондента". Результатом цього стала відставка Нехорошева з посади головного редактора газети, повідомляє NEWSru.ua.
8 
35413
Коментарі