З цього понеділка у православних християн і греко-католиків починається Великий піст. Це найсуворіший і найтриваліший із чотирьох багатоденних постів Православної церкви.
У християнській традиції Великий піст триває 40 днів, такий термін, по-перше, вважається "десятиною року" яку віддають Богові, по-друге, нагадує про сорокаденний піст Ісуса Христа, який Спаситель провів у пустелі, готуючись до проповіді. Відразу після Великого посту, перед Великоднем, настає Страсна седмиця - особливо суворий пісний період на згадку про хресні страждання Спасителя.
Найсуворіший тиждень Великого посту - перший. У понеділок і вівторок церковний статут наказує повністю утриматися від їжі. У решту днів посту віруючим рекомендовано не споживати м"ясо, яйця й молочні продукти. Навіть олію додають у їжу тільки в суботу, неділю й на великі свята. А в перший день посту - Чистий понеділок і останній - Страсну п"ятницю рекомендується взагалі нічого не їсти.
Рибу дозволено у свята Благовіщення і Входу Господня до Єрусалиму (Вербна неділя), риб"ячу ікру - в Лазареву суботу, інші ж морепродукти можна споживати у будь-який час.
У свята й вихідні дозволено також випити трохи вина.
Послаблення в посту дозволяються людям літнього віку, хворим, маленьким дітям, вагітним і жінкам, які годують груддю, мандрівникам, тим, хто служить в армії, й в"язням.
У той же час головна мета посту - не просто утримуватися від їжі й розваг, але очиститися від гріха й пристрастей.
Як писав Іоанн Златоуст відомий проповідник християнства, "дійсний пост є видалення зла, приборкання мови, відкладення гніву і приборкання похоті".
"Хай постяться не одні вуста, але і зір, і слух, і ноги, і руки. ", - писав він.
Піст можна розглядати як гарний привід відмовитися від всіляких залежностей - кави, цигарок.
Великий піст і Страсна седмиця завершуються головним святом року - Великоднем, яке цього року відзначатимуть 19 квітня.
У православному календарі біля 200 днів протягом року — постові.
Постами були середа й п"ятниця в м"ясоїд. За підрахунками, в середньому в українців виходило 27 пісних тижнів, або 189 днів. Крім того, існували так звані "зарічні пости", тобто постування за зароком, який брали на себе окремі особи для спокутування гріхів чи у сподіванні майбутніх благ.
Обов"язкові пости тривали в середньому 19 тижнів:
Великий піст — 7 тижнів,
Петрівка (піст) — від 3 до 6 тижнів,
Спасівка (піст) — 2 тижні,
Пилипівка (піст) — 6 тижнів
За харчовими приписами православні пости можна розділити на п"ять категорій:
Найсуворіший піст — заборонено будь-яку їжу, допускається лише вода, в алергології та медицині це відповідає поняттю повного голодування.
Сухоїдіння — дозволено неварену рослинну їжу без вживання олії, у медицині це близько до поняття про суворе вегетаріанське харчування у формі сироїдіння, але не рівнозначне останньому, бо у дні такого посту їдять хліб.
Вживання вареного — дозволяється вживання рослинної їжі, яку піддавали тепловій кулінарній обробці, проте без олії, цей тип харчування в медицині майже повністю відповідає суворому вегетаріанству.
Вживання вареного з олією — відповідає попередньому, але при цьому допускається використання олії в натуральному вигляді і для приготування їжі з рослинних продуктів.
Вживання риби — рослинна їжа у будь-якій кулінарній обробці доповнюється рибою та рибними продуктами, а також олією.




















Коментарі