Про це повідомляє прес-служба глави азербайджанської держави.
За поточний рік це вже шоста зустріч президентів і перша подібна зустріч з моменту, коли союзник Азербайджану Туреччина зробила кроки з відновлення дипломатичних відносин з Вірменією і відкриття кордонів з цією країною, що, на думку спостерігачів, залишило Азербайджан в ізоляції.
До початку зустрічі президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що вона стане вирішальною і у разі несприятливого її результату не відкидав можливість відновлення військових дій.
"На зустрічі, в якій взяли участь міністр закордонних справ Азербайджану Ельмар Мамед"яров і міністр закордонних справ Вірменії Едвард Налбандян, співголови Мінської групи ОБСЄ Роберт Братке (США), Бернар Фасьєр (Франція), Юрій Мерзляков (Росія), а також особистий представник чинного голови ОБСЄ Анжи Каспшік, було проведено обмін думками про нинішній стан і перспективи переговорів щодо врегулювання вірмено-азербайджанського, нагорно-карабаського конфлікту", - сказано в повідомленні.
Президенти прибули до Мюнхена на запрошення трьох країн-співголів Мінської групи ОБСЄ з врегулювання карабаського конфлікту - США, Франції та Росії. Остання зустріч Саргсяна і Алієва відбулася 8 жовтня в Кишиневі у рамках саміту глав держав СНД. Тоді голови Вірменії та Азербайджану домовилися продовжити переговори з мирного врегулювання.
На даному етапі Алієв і Саргсян обговорюють оновлений варіант "Мадридських принципів".
У свою чергу, співголови Мінської групи ОБСЄ з врегулювання нагорно-карабаського конфлікту закликали президента Азербайджану Ільхама Алієва за підсумками його переговорів у Мюнхені з президентом Вірменії Сержем Саргсяном утриматися від войовничих заяв.
Французький посередник на переговорах у Мюнхені Бернар Фасьєр заявив, що їх учасники досягли "значного прогресу", однак у їх ході визначилися й складності.
Президенти Ільхам Алієв і Серж Сарксян залишили залу переговорів, в якій вони провели понад чотири години, не зустрівшись з журналістами.
Нагадаємо, в італійському місті Аквіла на саміті великої вісімки 10 липня 2009 прийнято спільну заяву президентів країн-співголів Мінської групи ОБСЄ. На їхню думку, згоду між азербайджанським і вірменським керівництвом має бути досягнуто на основі принципів Мадридської угоди 2007 року. Паралельно було оприлюднено основні принципи врегулювання карабаської проблеми, серед яких, зокрема, повернення під контроль Азербайджану територій навколо Нагорного Карабаху і надання регіону тимчасового статусу, що передбачає гарантії безпеки та автономії.
У документі також обговорюється створення коридору між Вірменією та Нагорним Карабахом, визначення у майбутньому остаточного юридичного статусу Нагорного Карабаху в рамках голосування, право всіх біженців і переміщених осіб повернутися додому і міжнародні гарантії безпеки, включаючи миротворчу операцію.
Конфлікт між Азербайджаном і Вірменією почався в 1988 році, коли населений переважно вірменами Нагорний Карабах заявив про вихід зі складу Азербайджанської РСР.
У 1991 році було оголошено про створення Нагорно-Карабаської Республіки, що призвело до бойових дій між двома країнами. Угода про перемир"я набула чинності 12 травня 1994 року. За роки війни загинуло більш ніж 30 тисяч людей. Близько мільйона були змушені залишити свої будинки.
За матерiалами: РИА Новости, Iнтерфакс.
Коментарі