В Україні чи не щомісяця оголошують про цифровізацію різних послуг. Міністр цифрової інформації Михайло Федоров заявив, що завдяки такому темпові Україна стала лідером цифрових послуг у світі.
Чи дійсно цифровізація в країні успішна Gazeta.ua дізнавалася в експерта із ІТ-технологій Віктора Євпака.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Завдяки Держбюджету-2021 триватиме подальша діджиталізація охорони здоров'я, соціального захисту та освіти - Назаров
Які плюси і мінуси української цифровізації помітили?
За рік команда Федорова дійсно зробила більше, ніж за всю історію України. Але тут є свої плюси і мінуси. Плюс, бо вже все створено до нас і не треба нічого вигадувати. Мінус, бо пізно. Це треба було робити 10-15 років тому. Окрім цього, у нас необізнане суспільство. Пересічний громадянин звик, що "без бумажки ти букашка". Ми намагаємося змінювати цю культуру. Електронний квиток на потяг уже стає нормою. В нас є Приват24, який можна назвати найкрутішим банківським додатком у світі. Але, на жаль, досі не всі вміють ним користуватися.
Ще одна проблема полягає у тому, що не всюди є інтернет. Класно, звісно, що у нас дуже дешевий інтернет і мобільний зв'язок. Коли я їздив в Америку, то там мій мобільний пакет коштував 70-80$ в місяць. Але у них краще покриття.
Додаток "Дія" - це наша власна розробка, чи ми використали модель, яка вже діє в інших країнах?
Додаток розробляла потужна американська ІТ-компанія EPAM на замовлення Мінцифри. Не думаю, що вони брали за основу чужий код. "Дію" робили з нуля.
Проте ми за приклад маємо брати Естонію. Вона одна із найкращих у питанні цифровізації, діалогу між владою і суспільством. Там найкрутіші цифрові технології. В них є голосування онлайн і навіть електронне громадянство. Країна холодна і люди не можуть проводити багато часу на вулиці. Як наслідок спілкування і різні потреби вони замінили на цифрові технології. У Конституції є невід'ємне право громадянина Естонії на швидкісний інтернет. Це як право на воду.
"Дію", попри заяви уряду, досі не усюди визнають. Як це виправити і скільки займе часу?
Треба постійно говорити людям, що це має юридичну силу. Якщо вони відмовляють приймати такі документи, то є гаряча лінія. Телефонуйте туди і говоріть, що проти вас є протидіяння, не приймають юридичний документ.
Або прийняти закон, що у 2025 році припинять видавати паперові паспорти, будуть або пластикові, або електронні. Наприклад, в Англії оголосили з 2030 року про заборону продажу машини з двигуном внутрішнього згорання. Будуть продавати лише електромобілі. Країна поступово до цього готується.
Президент Володимир Зеленський заявив, що наступного року Україна повністю перейде на електронний документообіг. Наскільки це реально?
Я мрію про таке і це реально. У мене весь бізнес працює в електронному документообігу. І не бачу жодних проблем з цим. Хотілося б, щоб ми отримували результат при мінімум бюрократії і папірців. Щоб в нас була прозора і відкрита система. Наприклад, збирається міськрада і вона за щось голосує. По-перше, у цей час йде трансляція, по-друге, відразу оформляється електронний звіт. Це все електронно і всім відомо. Коли це папірець, то його можна сховати, підробити. Онлайн так не зробиш. Можливо це єдине, що вдасться зробити владі Зеленського.
Чи можуть деякі паперові послуги пережити цифровізацію?
Я думаю так. Це можна порівняти з тим, що колись всі люди їздили на конях. І коли вийшли автомобілі, то люди поступово переходили на цей транспорт. Але ж коні нікуди не ділися. Тому згодом з'явилися фанати кінних клубів, хтось проводить так дозвілля, а хтось займається кінним спортом. Тобто у якихось невеличких анклавах воно залишиться. Але все, що можна використовувати через цифру, перейде туди.
У "Дії" багато особистої інформації - права, паспорти, свідоцтва про народження, ідентифікаційний номер. Чи є ризик, що ці дані потраплять до шахраїв?
З одного боку, то величезний ризик. Але якщо згадати, то у нас ідуть зливи приватної інформації весь час. Я бачив, як певні партії мали в себе копії реєстру виборців. У будь-якому прогресі є ризик. Головне, щоб ризик не був більшим ніж позитивні зрушення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На порталі "Дія" створили профіль виборця: чим він корисний
Більшість банків перейшли у цифру і надають клієнтам послуги через мобільні додатки. Наскільки вони безпечні для користування?
Ці технології існують вже давно. Вони закрили всі свої "дірки". Є чітка система верифікації через відбиток, розпізнання обличчя або двофакторна автефікація, коли приходять смс-паролі тощо. В банку касир працює у себе на комп'ютері. Тепер такий доступ на комп'ютері є не тільки у касира, а й у користувача. Нічого не заважало і раніше зламати комп'ютер у банку. Але це їхній бізнес, вони зацікавлені, щоб там був найвищий рівень захисту даних і транзакцій.
Запровадження цифрових послуг означає, що звільнять людей, які досі виконували цю роботу вручну?
Я проти звільнення людей. Я вважаю, що людина ніколи не буде гірша, ніж комп'ютер. Вона розумна і креативна. Комп'ютер зі штучним інтелектом не дотягнеться до людини. Звісно, деякі особи будуть незадоволені тим, що працювали весь час в одній сфері, а тепер їм доведеться перепрофілюватися. Але всім треба рухатися вперед. Для людей завжди буде робота. Впевнений, що звільнень не буде.
Як цифровізувати людей похилого віку?
Безумовно треба певний період 10-15 років, щоб люди могли звикнуть до цифровізації. Треба давати шанс людям, які хочуть рухатися з часом. Це можуть робити різні команди, компанії, держава. Ми, наприклад, створили курси комп'ютерної грамотності для людей поважного віку. Їх пройшли вже більше 700 пенсіонерів. І є ще тисячі охочих. На жаль, ми не маємо стільки потужності одночасно їх прийняти.
Україна отримає €9,6 млн від ЄС на розвиток урядової цифрової інфраструктури та підтримку в побудові системи електронних послуг. Це перший фінансовий внесок на підтримку електронного врядування у рамках проєкту EU4DigitalUA, повідомляють у Мінцифри.
3 
79692
Коментарі