У нещодавно затвердженому Верховною Радою бюджеті України на 2021 рік видатки на цифровізацію сягають майже 1,8 млрд грн або 0,1% від загальної суми видатків бюджету всієї держави. Тим часом європейські міста щорічно витрачають на місцеві ініціативи Smart City близько 10-15% свого бюджету. Але порівняно із видатками на діджиталізацію у державному кошторисі на 2020 рік бюджет для подальшого цифрового розвитку, який отримала Україна, є безпрецедентним.
Про це голова комітету Smart City громадської ради при Міністерстві Цифровізації України Юрій Назаров написав у своєму блозі.
"Безумовно, Україні ще не 1 рік доведеться наздоганяти сусідів-європейців, які задають нам темп та вектор руху в питанні цифровізації міст. Але, як відомо, шлях в тисячу лі починається з 1-го кроку. Згадаємо, що у Держбюджеті на 2020 рік на державу в смартфоні жодних видатків не було закладено взагалі. У скрутних умовах пандемії та глобальних економічних викликів бюджет для подальшого цифрового розвитку, який отримала Україна, є рекордним. Тому є впевненість, що цифровізація послуг в українських містах матиме позитивну динаміку і ми, нарешті, виринемо з прірви цифрового невігластва", - наголосив Назаров.
За словами реформатора, після ухвалення Держбюджету-2021, який Назаров назвав бюджетом розвитку цифровізації в нашій країні, шансів на створення "України без паперу" значно побільшало.
"Я кажу про державу, яка в оперативному режимі відмовляється від паперового документообороту на користь "цифри". Це нові стандарти, нова якість та комфорт онлайн-послуг в українських містах. А ще це комплексний сценарій інтелектуалізації та цифрової трансформації українських міст або Стратегія цифрового розвитку громад, над якою працюватиме команда Smart City", - пояснив Назаров.
Зокрема завдяки видаткам на цифровізацію, запланованим у Держбюджеті-2021, в Україні триватиме діджиталізація охорони здоров'я, соціального захисту та освіти. Видатки на Національну програму інформатизації сягнуть 602 млн грн, ще 231 млн підуть на розвиток адміністративних послуг та розширення мережі центрів надання адмінпослуг - ЦНАПів.
При цьому процес розробки цифрових платформ йде як на державному, так і на місцевих рівнях, зазначає голова комітету Smart City громадської ради при Міністерстві Цифровізації України. На думку експерта, першочерговим завданням є інтеграція планів розвитку цифрових міст України у загальнодержавний план цифровізації країни.
"Власні smart city-проєкти розбудовують команди фахівців із Харкова, Львова, Дніпра, Мукачево та інших українських міст. Але щоб зробити Україну конкурентоспроможною та високотехнологічною, цифрову реформу, яка розвивається на національному і локальному рівнях, треба значною мірою синхронізувати", - заявив Назаров.
Також у своєму блозі голова комітету Smart City громадської ради при Міністерстві цифровізації України звернув окрему увагу на тема цифровізації містобудування. "Мова про електронний кабінет забудовника, єдину систему електронного відстеження будівництва та інші ініціативи, які забезпечуватимуть прозору взаємодію між державними органами і будівельними компаніями. Крім унеможливлення корупції, такі проєкти слугуватимуть ефективності міського планування і управління містом в цілому", - зазначив Назаров.
Коментарі