У Білорусі і Росії важко протестувати - політолог розповів, чому

 

У Москві та Мінську немає зручних для протестів просторів. З центральних площ міст відгалужуються мало вулиць, тому силовики легко їх можуть оточити.

Про це розповів норвезький вчений і політолог Арве Гансен. Він жив у Білорусі, Росії та Україні. Брав участь у Революції гідності. Досліджував масові протести у Києві, Мінську і Москві.

"Протестуючим допоміг простір Майдану. Він розташований так, що його дуже важко контролювати поліції і владі. Це як нейтральна територія між політичним та історичним, релігійним і політичним центрами Києва. Там були три революції. Це - сильна символіка.

Пам'ятаю 20 лютого 2014 року – я прийшов на Майдан одразу після того, як багато протестуючих вбили. Стояв там і думав: чи не маю я боятися зараз за своє життя? Зрозумів: не треба. Тут є багато можливостей сховатися – торгівельний центр, багато прилеглих вулиць. Протестувальники мають можливості втекти з Майдану. Тож це дуже вдале місце для протестів", - сказав Арве.

"Центральні площі в Мінську - Жовтнева і Незалежності - зовсім інші. Від них відгалужуються дуже мало вулиць, тому ці площі дуже легко оточити і контролювати рух протестувальників. Центр білоруської столиці дуже радянський і холодний. Люди збиратися там не хочуть. Бо цей простір їм чужий - це місце, яке влада зробила для себе.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Війна між гумором і цинізмом" - норвежець дослідив українські й російські пісні

У Москві трохи по-іншому. Там є кілька площ, зручних для протестів - Пушкінська, Революційна, Манежна. Але російська не дозволяє там влаштовувати мітинги. Тільки на периферії. Мітинги в Москві відбуваються на проспекті Сахарова - далеко від центру, чи на Болотній площі - це півострів. Там владі достатньо оточити два мости, щоб повністю контролювати протести. Є різні сценарії, як справлятися з мітингарями. І географічні простори грають в цьому важливу роль", - зазначив він.

×