У Нідерландах 6 квітня відбудеться референдум щодо підтримки Угоди про асоціацію з Україною. Голландська влада вже ратифікувала цю Угоду з Україною.
У липні торік голландці прийняли закон про консультативний референдум, якого добивалися майже 10 років. За цим законом громадяни королівства можуть проводити волевиявлення з будь-якого питання, якщо зберуть 420 тис. підписів. На момент прийняття закону актуальною була ратифікація Угоди з Україною. Ця тема й потрапила під гарячу руку.
- Референдум ставить питання, чи підтримують Нідерланди Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Парадокс полягає в тому, що в Нідерландах, передусім, незадоволені політикою Брюсселю, а не справами в Україні, - каже заступник директора Інституту світової політики Катерина Зарембо в інтерв'ю Gazeta.ua. - Угода стала приводом, який вдалося легко розкрутити організаторам кампанії за референдум. Через викривлення фактів та малу обізнаність з українськими питаннями у Нідерландах зібрати необхідну кількість підписів було дуже просто.
Скільки голландців наразі голосували б "за" і "проти" асоціації з Україною?
- 33% голландців за Угоду, а 44% - проти неї, згідно березневих опитувань центру I&O Research. 23% не визначилися. Наразі 37% голландців кажуть, що підуть голосувати. Референдум відбудеться лише, якщо явка становитиме понад 30%. Серед тих, хто має намір піти на референдум, 59% проголосують проти угоди, 41% - за. Водночас 59% тих, хто не збирається голосувати, підтримують Угоду, а 41% - проти.
Врешті, різні соціологічні опитування показують різні цифри. Важливо, що багато нідерландців взагалі не знають про референдум, або не визначилися з власною позицією. Їх рішення щодо участі може серйозно вплинути на результат.
Які для України можуть бути наслідки, якщо голландці скажуть "ні"?
- Прем'єр Голландії Марк Рютте заявив, що уряд дочекається результатів референдуму і лише потім ухвалюватиме рішення про його наслідки. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер попередив, що голосування "проти" може "відкрити двері для великої континентальної кризи", але так і не уточнив, що мав на увазі.
Плебісцит буде консультативним. Але якщо проти ратифікації проголосує значна більшість населення, то політичні лідери не зможуть ігнорувати результат. Угода з Україною - це так званий "змішаний договір". Його підписантами є і ЄС, і всі 28 країн Євросоюзу. Тому договір потребує ратифікації усіма сторонами. Основний обсяг Угоди стосується виключно Євросоюзу. Тобто регулюється брюссельськими інституціями, а не членами ЄС. Рішенням для такої, наразі гіпотетичної ситуації, могло б стати затвердження так званого "регулюючого протоколу" до Угоди. Наслідком його підписання буде формальна зміна договору з Україною. Із нього виключать одну з Договірних сторін, - Нідерланди.
Читайте також: Експерт розповів, що заважає українському бізнесу вийти на ринок ЄС
Як наслідок, положення Угоди, що належать до компетенції країн-членів, а не до компетенції ЄС, не поширюватимуться на Нідерланди. Якщо згадати, що ключові частини Угоди належать до компетенції ЄС, то голландська неучасть буде досить малою. Зокрема, Зона вільної торгівлі діятиме надалі. Ймовірно, негативний результат голландського референдуму не вплине на формальне затвердження Угоди від імені ЄС.
Навіть якщо нідерландці проголосують "ні" на референдумі, то є вірогідність, що нідерландський парламент усе одно підтримає Угоду. Ця ситуація є прецедентом, і точно передбачити його наслідки зараз неможливо.
Чи був тут вплив Росії?
- Важко сказати. Наскільки мені відомо, зв'язок Росії та GeenPeil (ініціативна група, яка домагалася референдуму. - Gazeta.ua) не доведено, хоча спільні інтереси євроскептиків і Росії очевидні.
Чи знатимуть голландці більше про Україну після референдуму?
- Однозначно, так. Зараз у Нідерландах дуже багато повідомлень про Україну, заходів за участі українських культурних діячів, лідерів думок, публічних дискусій тощо. Нідерландські журналісти також посилено цікавляться Україною, часто приїздять сюди.
Як просувається втілення в життя Угоди, і яка її користь для України за два роки неповної її дії?
- Просування виконання Угоди, за тимчасового застосування лише деяких положень, відбувається поволі та поступово. Про користь говорити зарано. Затвердження Угоди розтягнеться на роки. Навіть якщо певний закон ухвалили, його вступ у силу може відбутися через певний час, а ефект не буде помітним одразу. Важливо, що Україна вже почала впроваджувати Угоду, не чекаючи на її повну ратифікацію з боку ЄС. Це підтверджує, що ці зміни потрібні Україні передусім для власного реформування.
3 
79692
Коментарі