Керівник дослідження Ліза Олбрайт і її колеги проаналізували інформацію про споріднені зв"язки жителів Юти, що міститься в комп"ютеризованій генеалогічній базі даних населення штату, а також свідоцтва об смерті, видані в штаті Юта протягом останніх ста років.

Учені підрахували, що за вказаний період жертвами грипу стали приблизно 5 тисяч чоловік, майже половина з яких померли по час пандемії "іспанки" в 1918 році. Потім дослідники вивчили причини смерті подружжя загиблих, а також їх кровних і некровних родичів до третього коліна.

З"ясувалося, що найчастіше жертвами грипу ставали кровні родичі загиблих, особливо найближчі. За даними учених, брати і сестри загиблих від грипу вмирали від цього захворювання на 74% частіше, батьки - на 38% частіше, а діти - на 60% частіше, ніж неродичі. Дядьки загиблих від грипу і їхні кузени (кровні родичі) вмирали від грипу відповідно на 22 і 16% частіше, ніж неродичі. У теж час некровні родичі - за винятком чоловіка загиблого - не мали підвищеного ризику смерті від цієї інфекції. Подружжя людей, що померли від грипу, частіше вмирало з тієї ж причини, що, на думку учених, пояснювалося їхнє спільне мешканням і зараженням одним і тим же небезпечним різновидом вірусу.

На думку фахівців, тяжкість перебігу захворювання і смертність від грипу залежить як від особливостей штаму вірусу, так і від стану організму людини - зокрема, їх віку і наявності супутніх захворювань. Дані, отримані Олбрайт і її колегами, свідчать також про роль спадкового чинника.

Таким чином, кровним родичам загиблих від грипу може бути особливо корисна щорічна вакцинація від цієї інфекції, повідомляє The Journal of Infectious Diseases.

×