Смерч у Вінницькій області 28 червня відбувся в найсприятливіший для для цього метеорологічного явища сезон. В Україні вони можуть виникнути з середини квітня до вересня, розповіла 47-річна Віра Балабух, завідувачка відділом синоптичної метеорології гідрометеорологічного інституту Національної академії наук.
"Найчастіше вони бувають в липні, коли температура максимальна. Вони виникають, коли перетинаються два потоки повітря — тепле вологе з одного боку й холодне сухе з іншого. Ці потоки рухаються зі швидкістю 50-100 м/с, інколи 200 м/с. Холодне повітря в Україну приходить з Арктики", - каже науковець.
За її словами, інколи смерчі бувають і раніше. У 2003 році смерч був аномально рано — 1 березня. Це сталось на Дніпропетровщині. Вихор перекинув автомобіль, в якому знаходилась жінка, і вона загинула. "Наш інститут аналізував потім, чи це був смерч, чи шквал. Ці обидва явища — це вихори. При смерчі повітря рухається вертикально, а при шквалі — горизонтально. Прийшли до висновку, що на Дніпропетровщині був саме смерч", - згадує пані Балабух.
В Україні смерчі бувають кожні 2-3 роки на півдні й раз в 3-4 роки на заході. На сході — дуже рідко. Останнім часом їх стало більше через суттєве підвищення температури повітря. В наших помірних широтах разом з цим підвищується також вміст вологи в повітрі.
"Найбільш небезпечним був смерч 20 липня 1987 року в с. Шельвів Локачинського району Волинської області. Тоді загинуло чотири людини, 30 постраждало. Було пошкоджено більшу половину будинків у селі — 94 із 168. Цей смерч належить до третьої категорії за шкалою інтенсивності смерчів. Всього в цій шкалі сім категорій. В Україні найсильнішими були смерчі третьої категорії", - каже Віра Балабух.
За її словами, смерчі дуже важко прогнозувати. "Вони дуже локальні, мають невелику площу — діаметр близько 100м. Їх важко побачити за допомогою метеорологічної мережі.
Смерчі — найменш вивчене явище природи. Їх не можна виміряти приладами. Якби вихор пройшов через метеорологічний майданчик, виміряти його характеристики не вдалося б. Через величезну швидкість та перепад тиску прилади руйнуються", - пояснює науковець.
Коментарі