Індустрія нігтьового сервісу давно перестала бути просто ремеслом і перетворилася на глобальний ринок із мільярдним обігом. Помітним явищем у б'юті-індустрії став так званий слов'янський манікюр, а українські майстри виявилися затребуваними в усьому світі.
Серед тих, хто формує особистий бренд на міжнародному рівні, - Софія Берт. Її філігранна техніка й ґрунтовний підхід задають новий стандарт якості - і в невеликому кабінеті в Україні, і у великій студії у США. Рівень професіоналізму майстрині настільки високий, що західні клієнти готові записуватися на два місяці вперед і платити в рази більше, обираючи якість. Ми поговорили з експерткою, яка зробила собі ім'я на Заході, про те, як масштабувати свій талант і в чому секрет популярності слов'янської техніки, якою вона володіє досконало.
Софіє, сьогодні українські майстри активно виходять на міжнародний ринок нігтьового сервісу й задають тренди. Ви зараз працюєте у США та спеціалізуєтеся на слов'янській техніці. Чому, на вашу думку, саме ця школа виявилася затребуваною серед західних клієнтів?
Усе завдяки фундаментальному підходу. В Україні майстрів від самого початку вчать працювати філігранно. Ми не просто "фарбуємо нігті", а створюємо архітектуру, досягаємо ідеальної чистоти кутикули й суворо дотримуємося правил стерильності. Коли місцеві клієнти бачать різницю в деталях, вони вже не хочуть повертатися до попереднього рівня.
Переїхавши до Америки, ви зіткнулися з іншою системою сертифікації та правилами ведення бізнесу. Наскільки складно майстру підтвердити кваліфікацію й почати працювати на цьому ринку?
Є певні складнощі, пов'язані з жорсткою бюрократією: у США б'юті-індустрія дуже регламентована. Я підтверджувала свою кваліфікацію українськими дипломами. Вони доводять, що ви пройшли серйозну школу. Також складала тести й проходила живу демонстрацію навичок, щоб показати, що володію апаратом і вмію вибудовувати правильну архітектуру нігтя. Але українська школа зараз настільки цінується, що наших майстрів буквально відривають із руками. Я, наприклад, дуже швидко знайшла роботу: власниця салону сама написала мені, побачивши мої роботи в соцмережах.
Ви виконуєте слов'янський манікюр, який у США та Європі позиціонують як люксову послугу. У чому його відмінність від західного підходу?
Слов'янська школа - це насамперед ювелірна точність. Ми працюємо апаратом, приділяємо величезну увагу ідеальній чистоті кутикули й викладаємо матеріал спеціальною технікою "краплі". Це дає змогу створити правильну форму й уникнути надто тонкого, ламкого покриття. Крім того, ми інакше підходимо до опилу форми та зміцнення. У підсумку клієнт отримує не просто нафарбовані нігті, а естетичний, симетричний і довговічний манікюр.
В Америці поширений швидкий манікюр - на 30 хвилин. Ваша процедура триває до двох годин і коштує значно дорожче. Чому тоді клієнти обирають саме такий формат?
Це питання цінності й кінцевого результату. Справді, звичайний манікюр у США коштує близько 50 доларів і робиться швидко. Слов'янський же через високу складність і кваліфікацію може коштувати 150–250 доларів і вище. Але клієнти дедалі частіше помічають різницю між "експресом" і глибоким опрацюванням у слов'янській техніці. Сприйняття процедури поступово змінюється: люди готові платити більше й витрачати свій час, якщо бачать стабільний, естетичний і довговічний результат. На мій погляд, навіть майстру приємніше зробити якісну процедуру раз на місяць, ніж переробляти роботу нашвидкуруч щотижня.
У новій країні ви не так давно, але записатися до вас непросто. Що потрібно робити майстру, який приїхав з іншої країни, щоб залучити клієнтів, і які методи використовували ви?
Певною мірою ґрунт для українських майстрів уже підготовлений: люди почали дізнаватися про слов'янський манікюр через соціальні мережі й активно шукають фахівців, які працюють у цій техніці. Соцмережі й надалі залишаються одним із найдієвіших способів залучення клієнтів. Добре працює і сарафанне радіо: один клієнт робить манікюр, бачить різницю порівняно зі звичайним і розповідає про це іншим. Коли я починала працювати в салоні, у команді було 4–5 майстрів, зараз їх уже 12–14, і практично в усіх запис заповнений. У моєму випадку, наприклад, запис зазвичай формується на два місяці вперед, а близько 90% клієнтів стали постійними.
Із майстрині-емігрантки ви, по суті, зуміли стати міжнародною експерткою. Наскільки усвідомленою була ця зміна статусу?
Для мене важливо постійно розвиватися в професії й підвищувати рівень своїх знань. І досягати в роботі результатів, які відповідають моїй внутрішній професійній гідності. Це основа, а все інше - природне продовження. Якщо це вдається, формується хороша репутація, ім'я майстра викликає довіру, зростає клієнтська база. Зараз у салоні планується відкриття школи манікюру, і я навчатиму нових майстрів техніки, яку застосовую в роботі. І для мене це радше не нова статусність, а наслідок внутрішнього фокусу на розвиток.
Яку пораду ви дали б колегам, які хочуть піти вашим шляхом і працювати на міжнародному ринку?
Насамперед потрібно зосередитися на якості роботи й постійному навчанні. Міжнародний ринок цінує професіоналізм і високий рівень сервісу. Також важливо розвивати портфоліо й соціальні мережі, адже саме там потенційні клієнти й роботодавці найчастіше знайомляться з роботами майстра. І, звісно, потрібно бути готовим до адаптації - розуміти особливості ринку, вимоги клієнтів і стандарти роботи в іншій країні.
4 
79692