111 річний Петро Лизан вважає, що дожив до такого віку, бо тяжко працював все життя. За його словами, в колгоспі він міг за день скосити кілька гектарів поля, і крім того встигнути працювати на тракторі. Виконував норму трудоднів за двох – дружина хворіла, і не могла йти в поле.
Майже до ста років Петро Павлович хазяйнував на господарстві сам – жив на хуторі Загора, біля селища Поморяни на Львівщині, де і народився. Однак післятого як дід, посковзнувшись, зломав ногу, одна з дочок забрала його до себе, на Тернопільщину. Після того пан Лизан, впавши з драбини, мав тріщину в тазових кістках. Попри це досі може самостійно пересуватися, з допомогою палички, і помогає по господарстві. „Ноги, правда, не дуже слухаються. Якби не палиця, то б взагалі не міг ходити. Але руками ще працюю. Якщо принесуть, подадуть під руки – то ще можу курям їду нарізати. Часом, як дуже треба, можу піти корову прив?язати, фіртку відкрити", — розповів Gazeta.ua Петро Павлович.
Кілька років тому в дідуся почалися проблеми з зором – зараз не може читати. Каже, що всі букви зливаються в один рядок. Так само не дивиться телевізора. Більшість часу, в літній період часу, проводить сидячи надворі. „Друзі, ровесники, вже всі давно повмирали. Я часом сам грішу, прошу бога, щоб і мою душу забрав. Але раз не забирає – значить так має бути", — каже
Лизан.
Рідні розповідають, що, довгожитель ніколи не курив, та ніколи не бував п?яний – хоча і міг випити сто грам. Так само не пив кави – хіба ячменеву. Зараз не перебирає харчами – їсть все що дають. Однак дуже любить цукерки. Щоб догодити діду родичі постійно забезпечують його солодощами.
Гучного святкування 111 річниці Петра Лизана родина не влаштовувала. Планують відзначити цю дату одночасно з іменинами діда – на Петра, в липні.
Оскільки Петро Павлович досі прописаний в Львівській області, вітати його приїжджали представники влади звідтіля. Найстарішому українцю подарували пральну-машинку автомат.
Коментарі
1