Як створювати й запускати успішні проекти, реалізовувати ідеї, швидко перетворювати мрії на цілі та втілювати їх? Що важливо для запуску власних проектів і що є опорою у щоденній роботі? Про це говорили Дмитро Деркач, Зара Гусейнова, Василь Гроголь, Марина Батуринець і Максим Сердюк на Red Bull #ДійШвидко Київ, що відбувся у UNIT.City.
Ділимося найцікавішими цитатами спікерів.
Дмитро Деркач, співвласник мережі кінотеатрів "Планета Кіно":
"Усі чекають якоїсь чарівної пігулки чи унікальних знань і книг, після яких вдасться побудувати щось грандіозне. Але такого не буває. Найголовніше — це діяти, брати ініціативу у свої руки. Ви наробите купу помилок, і це класно. Якщо ви робите помилки — це означає, що ви не стоїте на місці.
Банальне правило Парето реально працює. Це історія про фокусування на справі й розстановку пріоритетів. Це стосується як робочих завдань, так і цілей у житті: поставте одну маленьку, але досягніть її, тоді переходьте до наступної.
Ініціативна команда, яка сама ухвалює рішення — це ключове в бізнесі.
Важливо, щоб співробітники брали на себе відповідальність. Краще попросити пробачення, ніж просити дозволу. Це круто, коли до мене приходять з готовим рішенням і нерідко навіть з результатами. Це показник того, що команда самостійна і не боїться відповідальності. У такому разі я можу не займатися мікроменеджментом, а долучатися до проектів, які особисто мені цікаві, або взагалі поїхати на 3 місяці в подорож."
Зара Гусейнова, засновниця платформи WoWoman, бізнес-кафе і коворкінгу W_Space, магазинів Alza & Milana:
"Азербайджан — мусульманська країна, тому менталітет у людей тут більш консервативний, ніж в Україні. 8 років тому я починала свій бізнес. У мої бутіки приходили чоловіки з податкової і просили покликати директора. Виходила я, 18-річна дівчина, у джинсах і кросівках. Мене не сприймали серйозно. Доводилося телефонувати батькові, щоб він їм пояснював, що це мій бізнес, до якого він не має стосунку, і їм справді всі справи треба вирішувати зі мною. Це дратувало. Тому я організувала освітню платформу для жінок, яка базується на ідеї "роби те, що хочеш ти, а не те, що кажуть батьки і суспільство".
Саме так 5 років тому починався проект WoWomen, а тепер це ком'юніті з 5 тисяч жінок у 3 країнах. Торік Facebook відібрав нас у сотню найкращих спільнот світу й дав фінансування, на яке ми планували запустити невеликий освітній центр для жінок. А вийшов коворкінг-центр у центрі міста з терасою на 500 квадратних метрів, бізнес-кафе та освітні курси.
Сьогодні у мене є 4 бізнеси. Останні 5 років ними керую дистанційно. Для мене підприємництво — то насамперед свобода. За весь період у жоден із проектів я не залучала інвестиції. Хтось мені каже, що це не super smart, але я вважаю, що це мій вибір — йти повільніше, але самостійно, зберігаючи повну свободу дій."
Василь Гроголь, готельєр, виконавчий директор BURSA, співзасновник та операційний директор Kooperativ:
"У моєму розумінні є два типи людей: божевільні й нормальні. Мені здається, що світ рухають саме божевільні. Коли я обдумую новий проект чи свою наступну дію, то згадую Каньє Веста: що б він сказав на це, яку оцінку дав би. Він божевільний, він створює всесвіти, а не просто бізнеси, продукти чи речі, Каньє робить те, чого ще ніколи не було.
Архітектори 21 століття — це Ілон Маск і Каньє Вест. Бути архітектором — це мати певний склад розуму, бо вони працюють більше за інших, можуть об'єднати багато різних людей довкола великого, складного завдання, готові братися за невідомі проекти, дуже амбіційні й не можуть щось не винаходити."
Марина Батуринець, засновниця школи Bazilik і медіа про комунікації та креативні індустрії Bazilik Media:
"За перший рік існування школи ми провели приблизно 10 програм для груп із 30-35 студентів. Я знала всіх поіменно, хто чим живе, куди далі пішов працювати, намагалася стежити за розвитком учасників. Зі свого боку випускники залишалися зі школою в онлайні: першими підписувалися на наші нові проекти й коментували пости.
У певний момент я зрозуміла, що цей зв'язок, який переріс у ком'юніті, можу використовувати не лише в діджиталі, а й для створення нових освітніх програм. Наприклад, якщо я бачу потенційного лектора, з яким хотіла б попрацювати, але не впевнена в ньому, то чесно пишу в нашу закриту студентську групу: "Це класний спеціаліст, у нього 100% є класні знання, але він ніколи не був лектором. Я не знаю, що з цього вийде", й ми разом проводимо закриту тестову лекцію. Наші студенти тестують потенційних лекторів, і тут усі виграють: студенти в будь-якому разі отримують знання, лектори — зворотний зв'язок про свої слабкі й сильні сторони, а я - впевненість у продукті, який потім презентую публічно."
Максим Сердюк, головний редактор онлайн-медіа "СЛУХ":
"Для мене у житті й роботі є кілька речей, які важливіші за тайм-менеджмент і управління проектами. Перше: завжди переступати через себе, коли страшно. Друге: завжди робити все в кайф. Третє: розуміти свою відповідальність за те, що робиш. Кайфуй, але безпечно. Четверте: не боятися звертатися по допомогу до інших. Я нічого не вмію, але можу перебороти себе, зателефонувати комусь і попросити про допомогу. Що більше допомагаєш іншим і просиш підтримки, то більше зростаєш. Досягти чогось самотужки складно, тому важлива команда й довіра до неї.
Але найважливіший пункт, який може перекреслити всі інші — це щодня працювати над собою і своїми проектами, просто фігачити. Було б добре, якби те, що ви робите, базувалося на почутті гумору, щирості й сміливості. Інакше немає сенсу працювати, можна все своє життя протупити, а так ви хоч отримаєте задоволення."
8 
79692
Коментарі