Американська The Washington post повідомляє: у своїй заяві Кремль вказав, що дія підписаного в 1990 році договору була припинена "у зв"язку з винятковими обставинами, що відносяться до змісту договору, зачіпають безпеку Російської Федерації і вимагають вживання невідкладних заходів".
Росія і раніше погрожувала піти на цей крок у відповідь на плани США по розміщенню протиракетної системи в Східній Європі для захисту від можливого удару з боку Ірану. Російські чиновники називають американський проект непотрібним, оскільки вважають, що Іран ще довгі роки не зможе створювати ракети дальнього радіусу дії. І, що важливіше, військові вважають, що система буде здатна - і, ймовірно, буде використана - Сполученими Штатами, щоб контролювати значну частину російської території.
Мораторій на виконання Договору про звичайні збройні сили в Європі погіршить і без того напружені відносини Росії з її безпосередніми сусідами в Східній Європі. Тепер Росія може висунути додаткові танки і важке озброєння до своїх західних кордонів. Представники Польщі, Естонії і сусідніх країн відразу ж висловили жаль у зв"язку з припиненням договору.
Проте, політологи і військові аналітики вважають маловірогідною масштабну передислокацію сил. Мораторій, за їх словами, став способом висловити невдоволення Росії планами і одночасно продемонструвати, що країна знову стала амбітною державою, з якою потрібно рахуватися.
НАТО визнало рішення Росії "прикрим кроком в невірному напрямку". "НАТО вважає даний договір одним з наріжних каменів європейської безпеки", - заявив прес-секретар альянсу Джеймс Аппатурай.
Видання The Financial Times пише про "порожні погрози Росії", на які "слід реагувати з обережністю".
Путін знає, що ставка на націоналізм - хороший спосіб досягти популярності у російських виборців. Від цього виграють і його прихильники в Державній думі, і його протеже серед кандидатів в президенти, ким би він не виявився. Але решті світу слід все уважно зважувати і не реагувати дуже бурхливо, пише газета.
Британська The Guardian вказує, що Росія тепер закрила інспекторам НАТО доступ до своїх військових об"єктів і більше не обмежує кількість танків і іншого важкого звичайного озброєння на своїй європейській території.
Договір був припинений через 150 днів після того, як Росія офіційно повідомила про таку можливість всі держави, що мають до нього відношення.
За словами експертів, подія - це скоріше символічний жест, ніж показник наміру Росії збирати сили у своїх кордонів. Кремль, пояснюють фахівці, висловлює невдоволення у зв"язку з тим, що США, як йому здається, домінують в світовій політиці. Одночасно він демонструє, що Росія готова вести жорстку гру на світовій арені.
Договір про звичайні збройні сили в Європі був підписаний між Росією і членами НАТО в 1990 році, коли армії СРСР і НАТО стояли одна перед одною в Центральній Європі. У 1999 році до договору були внесені поправки, покликані відобразити зміни, які сталися після розпаду Радянського Союзу. Зокрема, були додані вимоги про виведення Москвою сил з колишніх радянських республік - Молдавії і Грузії.
Росія ратифікувала згадані поправки і останніми роками поволі здійснювала виведення військ, тоді як США і інші члени НАТО відмовилися приєднатися до переглянутої версії договору, поки виведення військ не буде остаточно завершено.
Даний договір вважається одним з ключових елементів підтримки стабільності в Європі. Він передбачає обмеження на розміщення учасниками договору танків, бронетехніки, артилерії, ударних вертольотів і бойових літаків на території Європи.
Журнал Time роздумує над тим, "чому Путін вийшов з ключового договору".
У числі інших заходів можливе посилення військової присутності Росії на південних кавказьких кордонах і посилення тиску на Україну з тим, щоб зберегти російський чорноморський флот в Криму після 2017 року, коли виведення військ має бути завершене остаточно, а також відмова покидати територію Молдавії.
Володимир Рижков, що входить до числа лідерів демократичної опозиції і один з не багатьох незалежних депутатів Думи, говорить, що протистояння було викликане виходом США з договору по ПРО в 2002 році, і тому в словах Путіна про те, що Росія вимушена була відповісти, є частка істини. Проте Рижков сприймає жорсткі кроки Путіна "в основному як послання до країни в передвиборний рік: ваш лідер нікуди не подінеться, і неважливо, хто формально стане президентом". Опитування показують, що подібна лінія поведінки працює: росіянам вона імпонує.
Газета Der Standard в статті "Путінськоє послання Заходу" пише про те, що "Росія рубає з плеча - Європа може сказати спасибі Бушу".
14 липня 2007 року на світову арену вийшла нова Росія. Перші звісточки з нової зухвалої Росії стали з"являтися кілька місяців тому. "Ми не прагнемо всім сподобатися", - писав міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров в січні цього року в статті для щотижневої газети "Московские новости". "Зовнішньополітична самостійність Росії - це безумовний імператив", - можна було прочитати в тій же статті. За словами міністра, Росія і її зовнішня політика не годяться для того, щоб ними управляли ззовні.
Путін і Лавров сьогодні роблять висновки з подвійної кризи Заходу: з політики дій поодинці, яку проводить адміністрація Буша починаючи з 2001 року, і розширення ЄС на тлі його політичної стагнації.
Адміністрація Буша заговорила Польщу і Чехію і заморочила голову керівництву країн НАТО, які хотіли провести консультації з російським керівництвом перш, ніж Вашингтон поодинці ухвалить рішення. Путін дав Заходу 150 днів для того, щоб виконати його вимоги щодо реформи ДЗЗСЄ. Європа може сказати спасибі Бушу. Або сама шукати шляхи переговорів з Москвою, пише газета, повідомляє NEWSru.
3 
79692
Коментарі