Американські вчені презентували досить оригінальний погляд на причину виникнення ракових захворювань у людини. З їх точки зору, такі захворювання є свідченням того, що в людській популяції йде процес видоутворення, а онкологічні хворі стають, якщо говорити мовою науки, перехідними формами.
Нещодавно цю ж ідею виклала в своїй статті в журналі Cell Cycle група американських вчених на чолі з Пітером Дьюсбергом з Каліфорнійського університету в Берклі (США). Дослідники вважають, що канцерогенез є одним зі способів видоутворення, оскільки ракові клітини в принципі не мають стабільного каріотипу. При цьому Дьюсберг і його колеги не згодні з панівним уявленням про причини виникнення ракових захворювань, згідно з яким злоякісне переродження клітин викликано множинними мутаціями, що припадають на різні основні гени. Вони вважають, що причиною канцерогенезу стають не генні, а хромосомні неполадки, такі як подвоєння числа хромосом, делеція (випадіння ділянок хромосоми під час її копіювання перед поділом клітини), перемонтування хромосом (коли до однієї "пришивається" шматок іншої) і т. п.
Одним з найпоширеніших механізмів видоутворення під час канцерогенезу дослідники вважають анеуплоїдію. Ця "несправність" проявляється в тому, що при копіюванні хромосом з'являється не одна, а кілька її "клонів" (типовим проявом анеуплоїдії є таке захворювання, як синдром Дауна - він викликаний тим, що у хворих цією недугою присутня зайва копія 21 хромосоми). Так ось, згідно з дослідженнями групи Дьюсберга, анеуплоїдія властива всім раковим клітинам, і, на їх думку, є не наслідком, а причиною ракового переродження.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Японці змогли знищити ракову клітину
Проте вкрай рідко виходить так, що дана "несправність" не впливає на життєздатність клітини. Тоді вона закріплюється в генотипі нащадків і через кілька поколінь стає нормою. При цьому істоти, в клітинах яких це сталося, репродуктивно ізолюються від своїх родичів (тобто вони не можуть з ними схрещуватися), а це вже, в свою чергу, один з механізмів утворення нового виду. Подібні випадки відзначалися при утворенні нових видів у землерийок (Soricidae) і тенрекі (Tenrecidae), представників ряду комахоїдних (Insectivora).
Дослідники представили докази своєї версії, виклавши результати каріотипічного аналізу декількох ракових клітинних ліній у межах кількох поколінь. Виявилось, що в межах однієї лінії набір і будова хромосом у клітині не змінюються, але при цьому може сильно відрізнятись від хромосомного набору пухлини іншого типу або навіть від пухлини такого ж раку, але взятого в іншого пацієнта. Найпоказовішим прикладом є знаменита лінія клітин HeLa, яку 1951 року взяли в хворої Генрієтти Лакс, нащадки якої до цих пір цілком життєздатні. Було показано, що з тих пір ця лінія існує автономно, тобто поза організмом її "матері", її клітини мають цілком стабільний каріотип у порівнянні з тим, який у неї був у перші роки її існування. Однак він значно відмінний від такого в нормальних людських клітинах.
Отже, виходить, що канцерогенез є не стільки хворобою, скільки свідченням того, що людство як вид не є стабільним - в людських популяціях продовжують йти процеси видоутворення. Тому всіх, хто страждає на ракові захворювання, на думку авторів цієї гіпотези, слід вважати перехідними формами між старим і новим видом. Як випливає з положень синтетичної теорії еволюції, у них дуже мало шансів на виживання, доки умови проживання старого виду принципово не зміняться. Тільки в цьому випадку будь-хто з перехідних форм зможе отримати "путівку в життя" і сформувати новий вид.
У той же час не слід забувати про те, що в евкаріотів (тобто ядерних), до яких належать і люди, процес видоутворення - річ неспішна, він може розтягуватись на мільйони років. А боротися з пухлинами слід негайно, тут і зараз. Тому відкриття групи Дьюсберга крім теоретичної має ще й практичну цінність - воно може допомогти перегляду методики боротьби зі злоякісними пухлинами. Якщо вона правильна, то вченим слід зосередитись не на нейтралізації точкових мутацій, а на боротьбі з дестабілізацією каріотипів, тобто з механізмами неправильного копіювання хромосом. Це, звичайно, непросто, але цілком досяжно.
7 
79692
Коментарі