Дружина глави російського уряду та колишнього президента Росії називає Володимира Путіна "лапулею". Про це розповідається в книзі оглядача "Комсомольської правди" Олександра Гамова "Непарадні портрети". За словами журналіста, він почув домашнє ім"я тодішнього президента, коли в його підмосковній резиденції Ново-Огарево разом з Людмилою Путіною відбирав знімки з домашнього архіву до її інтерв"ю.
"....Ми сиділи у вітальні, яка, до речі, була обставлена досить скромно: невеликий камін, книжкові шафи, декілька м"яких крісел, стіл, на якому стояли чайник, чайні чашки та невеликі вази з печивом і варенням, здається, малиновим".
"Людмила Олександрівна дістала з шафи три товстенні альбоми з фотографіями. Ми навіть трохи посперечалися: ті знімки, що пропонувала вона, на мою думку, для газети не підходили, а які приглянулись мені, здавалися їй нецікавими..."
"...Раптом увійшов Путін. На ньому були світла куртка, чорні джинси і коричневі черевики. Я піднявся з крісла, пішов йому назустріч, простягнув руку. Але рукостискання як такого у нас не вийшло: долоні у Путіна були забруднені в багнюці (вочевидь, він грав на вулиці з собакою - кидав їй палицю або м"яч). Тому він протягнув мені, як завжди роблять в таких випадках, зігнуту в лікті руку, яку я і потиснув."
"Лапуль, - з посмішкою сказала йому Людмила Олександрівна (а я перший раз чув, щоб так називали Путіна, нехай навіть і дружина), - а ми тут чай п"ємо й інтерв"ю обговорюємо, знімки ось вибираємо". Далі Гамов пише, що за столом почав розповідати про свого собаку, а "домашній" Путін уважно слухав його розповідь "і добре так посміхався..."
Про інше домашнє прізвисько Путіна раніше розповів документальний фільм Ганни Брекер і Альбрехта Райнхардта, показаний в 2004 році по німецькому ТБ. У фільмі йшлося, що, за словами Людмили Путіної, роки в Дрездені були найщасливішими в їхньому сімейному житті. Тут народилася їхня молодша дочка Катя. Час від часу сім"я Путіних гостила в Гамбурзі у друга сім"ї Ірени Піч. Піч згадує, що Путін завжди знав, чого хотів, мав чітку мету, а всі його слова і вчинки були чітко розраховані. Емоційна холодність запам"яталася як основна особливість, навіть дружина, жартома, називала його "морозильником".
45-хвилинний фільм, знятий кореспондентами ARD в Москві, запропонував глядачам глибокий і різносторонній аналіз політичної біографії Путіна. Вустами декількох знавців історії та політики СРСР та Росії з Німеччини, Росії та Великої Британії, а також політичних діячів різних країн, документалісти показали шлях Путіна - від вуличного хулігана до глави найбільшої за площею держави планети. Декілька хвилин фільму присвячено і п"яти рокам перебування сім"ї Володимира Путіна в Німеччині: у 1985 році - в ролі радянського шпигуна в Дрездені, а на початку 1990-х - ділового і політичного партнера в ганзейському місті Гамбурзі, повідомляє NEWSru.com.
3 
1
Коментарі
1