Ексклюзиви
понеділок, 27 липня 2026 21:19

Приватна ППО: як бізнес може рятувати об'єкти критичної інфраструктури від російських ударів

Перші шахеди з'явилися в небі України восени 2022 року, завдавши українській інфраструктурі збитків на мільярди доларів. І саме тоді постали перші виклики побудови глибоко ешелонованої оборони, яка мала об'єднати не лише Сили оборони, а й добровольчі формування територіальних громад, мобільні вогневі групи та навчальні центри, які мали б готувати таких фахівців.

Відтоді країна пройшла довгий шлях пошуку рішень для захисту неба, і сьогодні цей шлях привів до появи моделі приватної ППО, коли бізнес може брати безпосередню участь у захисті стратегічних об'єктів.

Про те, як має працювати приватна ППО та наскільки ефективною вона може бути, Gazeta.ua розповів ветеран російсько-української війни та керівник Центру підготовки операторів БПЛА "Крук" Віктор Таран.

Автор: Фото надане Центром підготовки операторів БПЛА "Крук"
  Учасники підготовки з дронами-перехоплювачами
Учасники підготовки з дронами-перехоплювачами

Як захищають об'єкти критичної інфраструктури в Україні

Донедавна система захисту критичної інфраструктури в Україні залишалася традиційною. Нею займалися виключно Збройні Сили України, куди входили протиповітряна оборона включно з добровольчими формуваннями. Але тривала війна змусила шукати інші рішення.

"Раніше небо від шахедів захищали переважно мобільні вогневі групи. Якийсь час це було ефективним, але згодом нові типи ворожих дронів змусили посилювати традиційні методи боротьби. Шукали різні варіанти. Наприклад, з малою авіацією чи гелікоптерами. Але противник удосконалює свої засоби ураження, тому нам доводиться постійно шукати нові рішення", – сказав Віктор Таран.

Вдосконалення засобів, які противник використовує для ударів по Україні, дало розуміння, що найефективнішою протидією шахедній загрозі стають дрони-перехоплювачі. Вони з'явилися у 2024 році та почали стрімко набирати обертів упродовж 2025-го, ставши маневренішими і набагато дешевшими за традиційні системи ППО.

Приблизно від 2 до 3 тис. дол. коштує один дрон-перехоплювач.

Десятки, а то й сотні тисяч доларів становить ціна ракети.

Саме тому в Україні почав формуватися запит на нову категорію захисників – операторів дронів-перехоплювачів.

Першими ворога в небі зустрічають наші ракети та протиракетні комплекси.

Віднедавна почав повноцінно формуватися новий рівень оборони – так звана приватна ППО. Вона розгортається безпосередньо на підприємствах або біля об'єктів критичної інфраструктури. Ці сили не є структурами ЗСУ, але входять до загальної системи Сил оборони країни, – пояснив експерт.

Приватна ППО зародилася в Україні минулої осені, коли Кабмін запропонував бізнесу долучатися до захисту неба і створювати свої групи.

"Бізнеси, які пішли цим шляхом, отримали можливість забезпечувати захист своїх об'єктів у комбінації, що поєднує фізичне прикриття, наприклад, габіони й антидронові сітки. Також безпосереднє створення груп для збиття шахедів або власними силами, або шляхом запрошення акредитованих приватних організацій", – зазначив Віктор Таран.

Як бізнесу долучитися до приватної ППО

Процес створення власного підрозділу ППО для бізнесу чітко регламентований і вимагає інтеграції у військову вертикаль.

Просто так прийти і стати на чергування неможливо. Щоб отримати зброю, боєприпаси, бойове розпорядження і доступ до розвідувальної інформації в режимі реального часу, підприємство повинно пройти непростий юридичний шлях.

Підприємству також потрібна прив'язка до військових. У кожній області діють десятки ДФТГ, закріплених за конкретними військовими частинами, і бізнесу необхідно співпрацювати саме з ними для синхронізації з командуванням ППО, – сказав фахівець.

Де навчають операторів дронів-перехоплювачів

Навчитися керувати дроном-перехоплювачем можна в центрах, акредитованих Міністерством оборони. Центр підготовки операторів БПЛА "Крук" – один із них. Цим питанням тут займаються останній рік.

Автор: Фото надане Центром підготовки операторів БПЛА "Крук"
  Практичне навчання оператора дрона-перехоплювача
Практичне навчання оператора дрона-перехоплювача

"Навчання є тривалим і складним, оскільки керування перехоплювачами кардинально відрізняється від звичайних БПЛА. Якщо оператор вже вміє літати на FPV, курс триває 4 тижні. Він включає теорію, роботу з симуляторами та практичні польоти на дронах.

Ми навчаємо курсантів на дронах Bullet, які виробляє "Генерал Черешня". Головна складність у навчанні – це навчити керувати дроном на великій швидкості. Якщо звичайний FPV літає зі швидкістю близько 120 кілометрів на годину, то перехоплювач розвиває від 200 до 250 кілометрів на годину. Швидкість нереактивного "Шахеда" сьогодні приблизно в тому самому діапазоні.

Тож швидкості обох апаратів зараз фактично вирівнялися, і це суттєво ускладнює завдання, адже оператор більше не може розраховувати на очевидну перевагу. Крім того, операторів вчать працювати із системами ситуативної обізнаності та літати вночі", – розповів керівник центру "Крук".

Він додав, що навчання вдається завершити не всім. На кожному курсі відсіюється близько 10–15% слухачів.

"Навчання комплексне: воно включає такі аспекти, як юридичний супровід підприємства, отримання дозволів, побудова багаторівневої системи оборони, а також робота із системами РЕБ та РЕР", – додав Віктор Таран.

Автор: Фото надане Центром підготовки операторів БПЛА "Крук"
  Дрон-перехоплювач під час підготовки до нічних польотів
Дрон-перехоплювач під час підготовки до нічних польотів

Чому бізнеси мають спільно розвивати приватну ППО

Український бізнес зацікавлений у тому, щоб захистити свої об'єкти, але при цьому система приватної ППО впирається в серйозні проблеми, а держава поки не демонструє належної підтримки.

"За чинним законодавством підприємства можуть закуповувати спорядження, наприклад, дрони. Але при цьому не всі можуть виділяти гроші на навчання операторів. Цим системно могли б займатися територіальні громади, які краще за інших розуміють потреби своїх підприємств та об'єктів інфраструктури на місцях", – сказав він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Німеччина хоче отримати доступ до українських технологій БПЛА: яку угоду пропонують

Навчальних центрів, які готують спеціалістів такого рівня, в Україні недостатньо. Державні заклади працюють лише з військовими, а приватні не можуть масштабуватися без фінансової допомоги. Адже розширення штату інструкторів чи оренда навчальних класів і машин потребують стабільних інвестицій.

"Багато компаній хочуть мати приватну ППО. Деякі бізнеси вже роблять подібні кроки, але вони діють окремо, намагаючись захистити виключно власні підприємства. А прилетіти може і в об'єкт, від якого залежить робота іншого", – сказав Віктор Таран.

Щоб отримати максимальний результат, бізнеси мають діяти спільно та співпрацювати з такими центрами підготовки операторів-перехоплювачів "Шахедів", як Центр "Крук", – наголосив експерт.

"Багато хто цього не робить, думаючи, що війна от-от завершиться. Але це не так. Бізнес має зрозуміти, що війна не закінчиться ані завтра, ані цієї осені. І, як не парадоксально це звучить, питання завершення війни напряму залежить від того, як швидко бізнес повноцінно долучиться до захисту українського неба", – додав Віктор Таран.

Зараз ви читаєте новину «Приватна ППО: як бізнес може рятувати об'єкти критичної інфраструктури від російських ударів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 79692
Голосування Підтримуєте введення біометричного контролю на кордоні з РФ?
  • Підтримую. Тепер потрібно заборонити українцям їздити в Росію
  • Ні, нічого не дасть крім черг на кордоні
  • Потрібно вводити візовий режим
  • Краще заборонити росіянам в'їзд в Україну
  • Це нічого не дасть. Злочинці з РФ все рівно знаходитимуть способи потрапити в Україну
  • Досить повністю припинити транспортне сполучення з РФ
  • Сумнівне рішення. Такий контроль ще більше провокуватиме Росію. Можливе загострення на Сході
Переглянути