Православна церква відзначає у вівторок свято Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це одне з 12 головних церковних свят. Воно встановлене на згадку про те, як архангел Гаврило приніс Діві Марії благу звістку про прийдешнє народження Ісуса Хріста - Сина Божого і Рятівника світу.
Назва свята - Благовіщення - передає головний сенс його: сповіщення Діві Марії благої вісті про зачаття і про народження нею Богонемовля Христа.
У стародавніх християн цей день іменувався по-різному: "Зачаття Христа", "Благовіщення про Христа", "Початок спокутування", "Благовіщення Ангела Марії", в 7-у столітті отримав сучасну назву.
За переказами, Пресвята Дева була віддана за дружину своєму далекому родичеві - благочестивому старцеві Йосипу, і поселилася в його будинку в Назареті. Саме тут за 9 місяців до Різдва Христова здійснилося явлення Пресвятій Діві Архангела Гаврила, який приніс їй радісну звістку про прийдешнє народження від неї Сина Божого.
За переказами, в руках архангел тримав білу лілію - символ чистоти і непорочності, яка зображена практично на всіх іконах Благовіщення.
Благовіщенням відкривається послідовний ряд описаних в Новому Заповіті подій: земного життя і служіння, Хресної смерті і Світлого Воскресіння Ісуса Христа. В особі Пресвятої Богородиці християни знайшли милосердну матір, заступницю, помічницю і ходатаїцу за них перед Божественним її Сином.
Благовіщення - один з так званих двунадесятих неперехідних свят, тому щороку він відзначається в один і той же час: 7 квітня - православними і греко-католиками і 25 березня - західними християнами. Дата його святкування була визначена шляхом відліку дев"яти місяців від Різдва Христова.
"На Благовіщення птах гнізда не в"є, а діва коси не плете". У календарі землероба день Благовіщення вважався переломним. "Весна зиму подолала", - говорили селяни, що помітили, що за тиждень до Благовіщення або тиждень опісля остаточно проходить зима.
За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. Раніше ж "турбувати" землю вважалося великим гріхом.
До цього свята лелеки зазвичай прилітали з вирію та починали вити гнізда. Існувало повір"я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.
У цей день здавна існував звичай випускати на волю пташок: "Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив". Господар випускає на волю, на сонце також всіх тварин, навіть пса і кота виганяє на подвір"я — "щоб чули весну і самі про себе дбали".
Пасічники цього дня виставляють на двір вулики.
У церкві цього дня святять проскури. Потім пасічник проскуру кришить та висипає її у мед, "щоб бджоли роїлися", а сівач змішує з землею та сіє по чотирьох кутах ниви — "щоб дощова хмара ниви не минала"; проскуру заривають у землю, "щоб град посіву не побив".
За матеріалами Интерфакс-Украина, Православ"я.in.ua
3 
79692
Коментарі