20 жовтня на Яцево, чернігівському міському цвинтарі, поховали 82-річного професора Василя Боровика. До останнього Василь Наумович викладав методику математики в Чернігівському державному педагогічному університеті ім. Шевченка.
— Він завжди був жвавим, активним. Колеги називали його Боровичком, — згадує декан фізико-математичного факультету Анатолій Шмарогун. — Усі його любили. Студенти вважали Боровика єдиним викладачем, який не виділяв улюбленців і оцінки ставив за знання.
У педуніверситеті Василь Наумович пропрацював 50 років. На свята дарував колегам квіти, вирощені на власній дачі, розводив кактуси. Їх у квартирі професора близько 100 видів. Захоплювався вишиванням хрестиком. На кафедрі методики математики висить вишитий портрет Тараса Шевченка, подарований Боровиком.
— Вечорами Василь Наумович сідав поруч зі мною, і ми вишивали. Остання його робота — "Вершниця" Брюлова, — розповідає дружина покійного 75-річна Надія Яківна.
Колеги, студенти, друзі прощалися з професором у приміщенні університету.
— Боровик входив до четвірки найкращих геометрів України, — сказав у прощальній промові колишній ректор Ніжинського університету ім. Гоголя Василь Яковець. Разом вони видавали навчальні посібники.
У Василя Боровика залишилися дружина-інвалід та двоє дорослих дітей: донька Людмила із родиною живе у Києві, син Анатолій — у Чернігові.
4 
79692
Коментарі