Близько 3 тисяч киян та членів Комуністичної партії України 9 травня пройшлись маршем від пам'ятника Володимиру Леніну, що на Бесарабській площі, до парку Слави. Серед учасників ходи було кілька десятків ветеранів Другої світової війни, діти учасників війни, пенсіонери та молодь. Близько години колона прямувала до парку Слави, де поклала квіти до Вічного вогню.
Вранці біля Леніна стоять кілька десятків осіб. Пенсіонери сидять на лавочках на бульварі Шевченка, дехто ховається від сонця під стінами будинків. На розі Хрещатика та бульвару Шевченка 79-річна Зинаїда Лубківська у гімнастерці та пілотці, просить "даішника" перевести її через дорогу. На грудях має медаль героя Праці. Рух на площі не перекрили.
"Я спутала виходи з підземного переходу, важко йти знову до низу. Зараз голова почне боліти. Голубчику поможи жінці, переведи через дорогу", - просить високого інспектора.
"Треба було думати швидше, голову піднімати, - крізь зуби відповідає той. Озирається, та махає рукою до пам'ятника. - Давайте перебігайте, пока машина не переїхала".
ФОТОРЕПОРТАЖ: У День Перемоги над Червоною площею у Москві пролетіли 68 літаків
Біля постамента людно, жінки та чоловіки кладуть гвоздики до ніг Леніна. З динаміків лунають воєнні пісні. Час від часу їх перекрикує музика, яка грає на Хрещатику. На парапеті переходу роздають газети про більшовиків, кульки та георгіївські стрічки. Поруч 68-річний Михайло Авдашкін зав'язує піонерські краватки внучкам-близнюкам. Сам на голову одягає пілотку.
"Я внучок хочу виховати, як справжніх комуністів. Тільки при СРСР у нас був порядок - не то, що зараз. Пенсії не платять, роботи не дають, відпочити немає де. Одні паркани височенні навколо", - каже Михайло Іванович.
Питаю, чи знає, як живе лідер українських комуністів Петро Симоненко.
"Та який він комуніст? Капіталіст настоящий. Жінку взяв молоду, особняка вибудував. Справжні комуністи вже перевелись", - знизує плечима чоловік.
О 10:30 до пам'ятника на сріблястій "Тойоті" приїжджає Петро Симоненко. Дверцята відкриває йому один з охоронців. Вітається зі всіма за руку. Одягнений у брюкі та білосніжну сорочку. Піджак зі значком нардепа тримає в руках. За п'ять хвилин разом з ветераном кладе до пам'ятника вінок червоних троянд у пам'ять загиблих. Його обступають зі всіх сторін соратники.
"Тільки комуністи зараз дбають про ветеранів у Верховній Раді. Саме комуністи ініціювали ряд законів, які мають допомогти тим небагатьом ветеранам, що зараз живі" - каже до натовпу лідер комуністів. У відповідь чує "ура".
Люди стають у колону: попереду йде духовий оркест, за ним плакат "Комуністична партія України". По боках стають міліціонери та міцні хлопці з пов'язками "дружинники". Колона рушає по Хрещатику у бік Європейської площі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яценюк: "Комуністам і "регіоналам" ганьба!"
"Не вважаю це святом, бо то фарс. Комуняки просто закидали трупами фашистів. То просто дві чуми. Жаль, звісно, людей що воювали, але вони для українців мають бути найманцями, а не героями. А сьогоднішні комуністи то, напевно, просто цирк — нащо вони клали квіти до пам'ятника Леніну, якщо він до війни немає ніякого стосунку? Хіба розв'язав він її тим, що перетворив Російську імперію на якусь повну туфту, " - палить біля ЦУМу цигарку киянин Віктор Осташко, 30 років.
На Європейській площі колона звертає на вулицю Грушевського. На чолі їде автобус із "Беркутом" та машина ДАІ. В'їзд до будівлі Кабінету Міністрів заблокували металевами огорожами, його охороняють близько 50 міліціонерів. Коли оркестр проходить повз будівлю, то починає грати "Інтернаціонал".
"З мого полку вже ніхто не лишився. Я був в артилерії, призваний в 1944 році. Служив і в Польщі, і в Германії. То були часи, покидало мене по світу. А зараз мені важко виїхати з Києва, бо для старих людей нічого не пристосовано. Прийдеш в поліклініку, а там кажуть: "Старий, ветерани безплатно приймаються тільки в той день, а сьогодні не той", - розказує 89-річний Степан Василюк з Вишневого.
На фоні колони фотографуються кілька іноземців. Кажуть, що паради мають бути веселими, а не як тут.
"Не розумію, чому йде парад на честь перемоги, але без війська. То більше схоже на якусь ходу по колу. Чому тут люди не посміхаються, вони ж перемогли? В Голандії, як не парад, то завжди всі всміхнені", - англійською каже голандець Крістофер Віль.
На площі Слави колона об'єднується з натовпом, що вже є біля Вічного Вогню. Сюди йшла майже годину. Весь час її супроводжували міліціонери у формі та в цивільному одязі.
3 
79692
Коментарі
240