Після шаленного розголосу перше видання "Кобзаря" піддали жорсткій цензурі

180 років тому цього дня у Петербурзі вийшло перше видання "Кобзаря" Тараса Шевченка. Після виходу збірки його почали називати Кобзарем.

 

Видання побачило світ за сприяння відомого письменника Євгена Гребінки. "Кобзар" надрукувало приватне видавництво Фішера в Санкт-Петербурзі коштом полтавського землевласника Петра Мартоса.

Останній приписував собі славу відкриття Шевченка-поета, оповідаючи, як замовив молодому і талановитому художнику свій портрет. І одного разу, коли Тарас Шевченко на хвилинку відлучився, знудьгований поміщик підняв із підлоги аркуш паперу з віршами. Прочитане вразило. Тарас Шевченко дістав із-під ліжка коробку, в якій зберігав свої твори, а Петро Мартос негайно відніс їх до Євгена Гребінки, пише uinp.

Насправді Шевченко ще в 1838-му віддав Євгену Гребінці п'ять своїх поезій для публікації в альманасі "Ластівка" (його видали лише в 1841-му), і той перебував у захваті від творчості Тараса.

До "Кобзаря" увійшли 8 поезій: "Перебендя", "Катерина", "Тополя", "Думка" ("Нащо мені чорні брови"), "До Основ'яненка", "Іван Підкова", "Тарасова ніч" та "Думи мої, думи, лихо мені з вами".

Книга мала зручний формат і була видрукувана на якісному папері тиражем 1000 примірників. На початку книгу прикрашав офорт за малюнком Василя Штернберга "Кобзар із поводирем".

Існує два варіанти видання: з кількістю сторінок 106 та 116. Це пов'язано з тим, що перший наклад вийшов практично не цензурований, а після шаленого розголосу, який отримав "Кобзар" своїм антиімперським спрямуванням, його було піддано більш жорсткій цензурі і всі подальші примірники були адруковані з купюрами. Припускають, що це зробив сам Мартос, злякавшись санкцій.

Книга швидко розійшлася (згідно газетних оголошень, продавалася по карбованцю сріблом за примірник), виторг Петра Мартоса склав приблизно 400 карбованців сріблом.

 

"Багато праці коштувало мені умовити Шевченка", – згадував Мартос. Натомість Михайло Лазаревський наводив слова поета: "Шевченко розповідав мені, що перше видання вийшло майже проти його волі й що при розрахунках із видавцем він одержав непомірно малу вигоду".

"Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову", – писав Іван Франко.

Насьогодні у світі збереглося лише кілька примірників книги.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Леонід Калитко серед сміття знайшов "Кобзар" 1884 року

Друге видання побачило світ у 1844-му, третє – в 1860-му. Вони доповнювалися новими творами, відтак "Кобзар" став головною книгою Тараса Шевченка.

Під час війни Леонід Калитко знайшов це видання серед сміття, коли його бригада визволяла села Полтавщини. У серпні 1943-го підійшли до спалених Шишаків.

Збірка з написом "Т. Шевченко. Кобзар" має пожовклі сторінки. Деякі підклеєні папером. Книжка видана в Санкт-Петербурзі 1884 року. На першій сторінці фото Тараса Шевченка та печатка із підписом старослов"янською: "Продаёться въ книжныхъ магазинахъ в КиевЪ- и ОдессЪ-".

"Це видання не проходило цензури. Що написав Шевченко, те й видали", - казав у 2008 році в інтерв'ю Gazeta.ua Леонід Григорович.

×