Під час Майдану ми засудили тоталітарне минуле - Кулик

Люстрація в європейському розумінні була "декегебізацією". А у нас - у першу чергу "деянуковізацією".

Про це в інтерв'ю журналу "Країна" розповів архівіст Ігор Кулик.

"Головна мета - позбавитися людей, які перебували на керівних посадах під час режиму Януковича. На співпрацю із спецслужбами СРСР також звертали увагу. Але були моменти, які не врахували. Люстрацію щодо КГБ проводила виключно Служба безпеки України. Однак документи про агентів розкидані по багатьох структурах. Вони є у Службі зовнішньої розвідки, що займалася українською діаспорою, в архіві прикордонних військ, міліції" - пояснює він.

За словами експерта спецслужбі важко проводити очищення всередині себе. Тут є суб'єктивний чинник, неминуча заангажованість. Тому люстрацією мала займатись не СБУ, а спеціально створена для цього цивільна установа.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чергу до першого в Радянському Союзі McDonald's займали на світанку

"Люди, які працювали в радянських спецслужбах, перейшли в аналогічні структури, створені за незалежності. Це сталось автоматично.

Найбільша проблема - на початку 1990-х не відбулося морального засудження радянського режиму. Це почалося лише під час Майдану. Ми засудили тоталітарне минуле, намагаємося подолати його. Почали з найпростішого – із знесення пам'ятників"

"Щоб провести декомунізацію глибше, необхідно працювати з архівами. Це допоможе правильніше вивчати історію в школах і вузах. Українська революція 1917-го в радянських підручниках подавалася як відгалуження подій у Петербурзі. Але українці мали свою державу. Радянська влада не так просто тут встановилася. Боротьба проти неї тривала все ХХ століття. Все це було в архівах, але ми їх не відкрили вчасно" - додає Ігор Кулик

Велике інтерв'ю з Ігором Куликом читайте у журналі "Країна" 8 лютого.

×