Паралізований під час Революції гідності чоловік живе в гаражі

35-річний Євген Гаврилюк живе в київському гаражі на Лівому березі. Його орендує з травня. Платить 500 гривень у місяць.

 

"Раніше орендував у Фастові квартиру за 2 тисячі гривень, - каже Євген. - Мотався в Київ, щоб заробляти. Через рік власник захотів підняти орендну плату до 4-ох тисяч. Сказав мені: "Куди ти дінешся?". Орендував гараж. Плачу за метал, а земля належить молокозаводу. Коли захочуть, його можуть знести".

Євген Гаврилюк пересувається на візку після побиття "Беркутом" під час Майдану. Раніше працював у кавовому бізнесі. 1 грудня 2013 року ішов на зустріч з партнером. У Маріїнському парку потрапив під кийки "Беркута". Отямився в Олександрівській лікарні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нардепи ввели додаткову стипендію студентам із інвалідністю

"Бізнес розпався, доки я був паралізований. Партнер, на якого був оформлений бізнес, зник. Я попросив у друга сто гривень. Купив канцелярського дріб'язку і пішов продавати. Цього року виторги погані – 50-100 гривень у день. Люди самі не мають грошей. 7-8 тисяч гривень у місяць потрібно мені на ліки. Кістки постійно болять. Маю старі травми: контузії, переломи, крововиливи. Кожні півроку треба проходити комплексний масаж. Останній раз він обійшовся в 15 тисяч. Дістав ті гроші, що відкладав на закупівлю товару", - добавив Євген.

 

Чоловік має інвалідність першої групи. Крім того він сирота з дитинства. Має право на житло від держави. Неодноразово звертався до чиновників з проханням допомогти. Від них отримував відписки.

"До чиновників пробиваюсь через голодування і пікети. За три роки сукупно голодував 8 місяців. Неодноразово після цього забирали до лікарні. Тиждень стояв під Верховною Радою, поки не знепритомнів. Тримав плакат з надписом: "Конституція для простих людей не працює". Савченко лише багато разів проходила повз. Політики лише посміхались, мовляв, якийсь "лошара" сидить на візку, - каже Євген. - Якось знайшов вільну земельну ділянку біля метро Славутич. Там було сміттєзвалище. Написав заяву у міську адміністрацію, щоб землю передали мені. Через три дні там вже були чиїсь робітники. Сказали, що їх найняли "депутатські", - каже чоловік.

У гаражі немає умов для проживання людини. Нещодавно Євген сам провів туди кабель — має світло. Заїжджає на візку усередину з кількох спроб. Разом з ним живе кіт. Кличе його Стічем.

"Узимку тут жити неможливо, але мені нікуди діватися, - каже Гаврилюк. - Чекаю першого січня – молокозавод може розірвати оренду з гаражним кооперативом. У такому випадку залишуся без житла".

×