Івано-Франківськ вшановував пам'ять загиблих від голодомору від самого ранку. На світлодіодних екранах на площі Ринок, Вічевому майдані, площі І. Франка впродовж дня транслювалися відеофільми "Хлібна гільйотина", "Голод 33-го", "Незнаний голод", відеокліп "Свіча".
О 16 годині на Вічевому майдані розпочався віче-реквієм, на який прийшло близько тисячі мешканців. У цю хвилину зупинили роботу на підприємствах і установах, громадський та приватний транспорт звуковим сигналом подав звістку про хвилину мовчання за тими, кого скосив Великий Голод.
"Ми зібралися тут, щоб схилити голови перед невинно убієнними через Голодомор", - сказала прес-секретар обласного осередку Нашої України Ірина Малиновська. - І хоч це лихо обійшло Галичину, але вже через кілька років сталінсько-совєцька тоталітарна машина проїхала по долях наших земляків, залишаючи після себе Дем'янів Лаз на околиці Івано-Франківська, закидані безневинними жертвами криниці у Яблунові Косівського району, войнилівські розстріли на Калущині та ще тисячі таких самих злочинів. Тому, згадуючи сьогодні всіх замучених, закатованих, розстріляних, замордованих, закликаємо усіх прийти на реквієм і запалити свічку скорботи на своїх вікнах".
32-річний Михайло Хтема запалює свічку щороку. Про голодомор знає зі слів бабусі.
"Моя покійна бабуся Катя родом з Полтавщини, - розповів чоловік кореспонденту Gazeta.ua. - Про голодомор почала розповідати тільки за рік до смерті. Розказувала, що від смерті врятував їх рідний дід, який мав човна і ловив рибу. Згадувала, як вони на Сулі з-під криги діставали очерет і робили мішанку з дубовою корою, яку їли замість хліба. Багато людей з їхнього села Бодаква Лохвицького району вмерло з голоду. Сама бабуся за все життя не викинула у сміття жодного шматка зацвілого хліба".
Віче-реквієм продовжилося скорботною ходою до Меморіального скверу, у якому духовенство різних конфесій відслужило панахиду біля Хреста жертвам репресій.
Коментарі
2