Незалежність – це моя гордість і мій біль

24 серпня – це справжнє свято, бо проголошення незалежності України було давно очікуваною, вимріяною подією для багатьох людей.

Про це в коментарі Gazeta.ua сказала журналістка, виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика (Київ) Світлана Єременко.

"Я пам'ятаю майже всі події, свої публікації, що передували тій історичній події – Акту проголошення незалежності України… Тоді, у 1990-ті, гласність, відродження української мови, культури, повернення справжньої історії, демократія поступово входили у наше життя. А головне – змінювалися люди, ставали відкритішими, щирими, вірили в Україну, в те, що вона стане цивілізованою державою. Проте розуміли, що попереду багато напруженої праці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Незалежність – це відповідальність за власний вибір

Саме тоді я познайомилася з багатьма донеччанами – патріотами України. Нашим спільним очікуванням сприяло прийняття Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року. Цю подію ми з однодумцями з Товариства української мови та Руху сприйняли з піднесенням і впевненістю, що незалежність ось-ось, не за горами.

До моменту проголошення незалежності у Донецьку вже 2 роки діяло "Товариство української мови", крайова організація Народного Руху, "Меморіал". У російськомовному "Комсомольце Донбасса" публікувався розворот "Клуб рідної мови" українською. Піднімаючи на сторінках газети питання національної ідентифікації, доводячи, що Донеччина – козацький край, розповідаючи про Василя Стуса, Івана Дзюбу, Олексу Тихого та інших славетних українців – вихідців із Донбасу, я отримувала купу листів: із подяками й… погрозами та прокльонами "бандерівці". Подяк було більше.

Серпень 1991 року видався для мене надзвичайно насиченим. На фестивалі "Червона рута" у Запоріжжі я познайомилася з В'ячеславом Чорноволом і взяла у нього інтерв'ю. Це було 18 серпня, вже 19-го у Москві стався переворот і всі заговорили про ГКЧП. Три дні я жила у страшенному напруженні, бо знала – у "конторі" склали списки. Під "конторою" розумілося КГБ. А у мене було 2 маленьких дітей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Незалежність – це здобути свою цінність як держави

24 серпня Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі. Досі пам'ятаю, першим із незалежністю України мене привітав голова Товариства української мови Володимир Білецький. Я відчула не просто радість – важко передати ці переживання: незвичайну ейфорію, піднесення, величезну гордість! Щось подібне я відчувала під час Помаранчевої революції та 2014-го – під час багатотисячних віче на Майдані.

Тож незалежність не стала несподіванкою, тому що була для мене давно очікуваною, вимріяною подією. А 2014-го стала ще й моїм болем, бо почалася війна на Донбасі.

Мені завжди було образливо та гірко чути, що незалежність далася нам легко і безкровно. А як же ті сотні тисяч патріотів, які виборювали її протягом століть, віддавали свої життя? Але після Революції гідності та героїчної боротьби наших захисників на сході країни навряд чи у когось повернеться язик сказати щось подібне. Справжня незалежність України гартується сьогодні, як і справжня політична нація. І вже зараз ці поняття наповнюються реальним змістом. Чи буде так й надалі? Залежить від кожного з нас, від нашої громадянської позиції, активності, співпереживання та дій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Незалежність – це здатність самореалізуватись у своїй країні

Я люблю Україну, її величезні простори, величний Дніпро, чудову природу, Київ. У мене було кілька можливостей залишитися в Америці чи виїхати в Канаду, але кожного разу я думала: якщо не ми, то хто? Якщо не я, то хто будуватиме демократичну європейську Україну? Я мрію, щоб вона такою стала, і докладаю зусиль.

Зараз у нас дуже складні й тривожні часи: війна Росії проти України, слабка недосвідчена влада. Багато людей розчаровані та зневірені. Та протягом століть в українців були різні складні ситуації, але ми вижили! Тому зараз, на мою думку, важливо об'єднуватися всім небайдужим, всім, кому болить доля України, всім, хто хоче кращої країни для своїх дітей. Об'єднуватись, вірити та докладати зусиль, щоб зберегти довгоочікувану і таку цінну Незалежність!"

×