12 лютого помер колишній міністр закордонних справ України і керівник Народного Руху україни Геннадій Удовенко. Член політради Народного руху В'ячеслав Коваль кілька років працював разом із ним.
Якою людиною був Геннадій Удовенко?
Шаблонна фраза - "людина з великої літери". І мені її не уникнути. Був людиною широких душевних якостей. Любив людей. Завжди з ними по-людськи спілкувався. Був коли треба вимогливим, але не капризним. Був керівником, з яким можна було працювати. Геннадій Йосипович очолював Народний Рух України 4 роки. Уже немолодою людиною він прийшов у важкий для партії час - тоді був розкол Руху, після загибелі В'ячеслава Чорновола всі були розгублені. Удовенко дипломатичною виваженістю зміг усе це втримати. Я працював його заступником у партії.
Що втратила українська дипломатія зі смертю Геннадія Удовенка?
Роль Удовенка в українській дипломатії важко оцінити. Він один із перших дипломатів, який підтримав незалежність. Із ним рахувався світ. Я не знаю, чи скоро ще українець зможе очолити сесію Генеральної асамблеї Організації Об'єднаних Націй. А Геннадій Йосипович очолював 52 сесію Асамблеї з вересня 1997 по вересень 1998. Не знаю людини, яка б із неповагою ставилася до Удовенка. Є люди, які наближаються до його рівня, однак ставлення до них різне. Удовенко був однозначно позитивним. Роботу у незалежній Україні починав із посади посла в Польщі. Становлення української дипломатії при ньому фактично відбулося. Кадрові дипломати зараз уже є. Його школа.
Скільки років ви знали Геннадія Йосиповича?
Із 1997 року. Тоді, коли він прийшов до НРУ. Їздили разом на передвиборчі агітаційні поїздки.
Чим його стиль керування Рухом відрізнявся від стилю Чорновола?
Вони різні на вдачу. В'ячеслав Максимович більш імпульсивний, Геннадій Йосипович спокійний. У 1999 році став страшенний розкол у Русі, який поставив на межу знищення національної демократії. Фактично до сьогоднішнього дня вона ще не оправилася. Зараз виборець національну демократію розуміє, але не має за ким піти. Удовенко був дипломатичним керівником у стосунках. Мету мали однакову, тільки один був енергійним та непередбачуваним, а інший дипломатичним і спокійнішим.
Пам'ятаю, коли ми у 1999 році висунули Геннадія Йосиповича на посаду президента України, бо вважали необхідним, щоб Народний Рух узяв участь у президентській кампанії. Він, розуміючи, як це непросто конкурувати з іншими кандидатами, пішов з усмішкою і сказав: "Оберуть мене Президентом - буде добре всім, у тому числі Народному Руху України".
Ви спілкувалися з ним в останні його місяці?
Місяць тому я був у нього в "Феофанії". Він був енергійним, ще не думав про смерть, думав про майбутнє. Говорили з ним про справи Руху, про ситуацію в країні. Слідкував за політичними подіями. Але хвороба була така, що нічого не можна було зробити.
Геннадій Йосипович довго хворів?
Півтора роки тому йому зробили операцію на шлунку. Два роки тому у нього розпочалося онкозахворювання шлунку. То в лікарні був, то вдома. Мало часу мав на політику. Хоча з задоволенням приймав у себе друзів. Півтора роки тому він ще ходив на засідання політрад Народного руху України.
3 
79692
Коментарі
4