В українського суспільства не має бути однієї мети. Про це сказала стратегиня із розвитку спільнот Ірина Соловей.
"Мережевість виключає щось як головне. Економічне заможнішання – одна складова нашої мети. Друга – пошук нових сенсів. Третя – спроможність вчитися на своїх помилках. Основне – усвідомлювати, для кого стане ресурсом те, що ти створюєш. Також – уміння поєднувати індивідуальне і спільне, офлайн і онлайн", - пояснює.
Всі суспільства вчаться працювати на перетині особистості, міста, технологій і природи. І ми теж маємо, додає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Який підхід обрати в навчанні підприємництву
"Але чи будуть у нас умови для застосування цього вміння на практиці або впровадження його в законодавство? Тут відстаємо від розвинених країн. Та можемо бути попереду в іншому. Останні 10 років нам легше собі зарадити. Торік це допомогло. Західні колеги розповідали, що перебували у фрустрації. Звикли покладатися на державу, а вона не з усім могла впоратися. Ми не маємо такої звички. Нам було легше самоорганізуватися".
ЧИТАЙТЕ ПОВНЕ ІНТЕРВ'Ю З ІРИНОЮ СОЛОВЕЙ У ПОТОЧНОМУ НОМЕРІ ЖУРНАЛУ "КРАЇНА"
Нашому людському капіталу бракує адаптивності та взаємодії, вважає Ірина Соловей. В Україні немає резерву талантів. Підприємці засновують компанії на два-три роки. Та, якби знали, що займатимуться цим десятиліття, мали б думати, звідки туди прийдуть інженери чи біологи.
3 
79692
Коментарі