Що спільного між університетською кафедрою, аудиторією студентів і компанією, яка оптимізує фінансові ризики? Відповідь проста – наукові ідеї, які втілюються у практичні рішення. Саме такий шлях обрала Наталія Новікова – економістка, викладачка й експертка з фінансової стратегії. Її наукові розробки допомогли українським підприємствам вибудувати нові моделі управління заборгованістю та оптимізувати грошові потоки.
Біографічна довідка
Отримала вищу освіту у Київському державному торговельно-економічному університеті.
Працювала у ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в департаменті боргових зобовʼязань. Має 12-річний досвід педагогічної та наукової роботи у Київському національному торговельно-економічному університеті та Національному авіаційному університеті.
У 2008 році захистила кандидатську дисертацію на тему "Управління дебіторською заборгованістю торговельного підприємства".
У 2005 році у співавторстві з професоркою Лігоненко Л.О. видано навчальний посібник "Управління дебіторською заборгованістю підприємства", рекомендований Міністерством освіти і науки України до використання у навчальному процесі.
Авторка понад 60 наукових і навчально-методичних публікацій, серед яких — колективна монографія, підручник і чотири навчальні посібники.
Кандидатка економічних наук, чиї публікації цитують в Україні та за кордоном, упевнено поєднує наукові знання з практичним досвідом.
Її кредо просте: "Наука не має залишатися в аудиторіях - вона повинна працювати для суспільства і бізнесу"
Свою кар'єру Новікова будувала на перетині освіти, досліджень і практики. Не лише навчала студентів економічного мислення, а й готувала команди до участі в національних стартап-конкурсах, доводячи: молодь здатна створювати ідеї, що мають ринковий потенціал. Університетська аудиторія для неї завжди була "лабораторією" нових рішень, а бізнес — полем для їхньої перевірки.
Сьогодні Наталія продовжує свою професійну діяльність у США, зосереджуючись на питаннях оподаткування та бухгалтерського обліку. Її міжнародний досвід дозволяє порівнювати економічні системи різних країн, бачити тенденції й пропонувати бізнесу інноваційні інструменти. Її підхід завжди базується на синергії: наука забезпечує аналітичну основу для бізнесу, а бізнес дає ґрунт для перевірки й розвитку наукових моделей. В цьому полягає її цінність як експертки — вона однаково впевнено почувається і в академічних колах, і у практичних реаліях підприємництва.
Ви багато років працювали в університеті. Що було найважливішим у викладанні?
Для мене викладання завжди було більше, ніж просто передача знань. Наукова та викладацька робота спонукає до постійного поглиблення знань в економіці та фінансах, адже фундаментом є глибоке знання предмету. Крім цього, студенти цінують, коли матеріал логічно структуровано та зрозуміло пояснено. Важливим у навчальному процесі є мотивація студентів, і основною її складовою є саме практичне поєднання теорії й кейсів, особливо в економіці. Саме тут аналіз і бізнес-сценарії критично важливі. Включення таких кейсів у заняття пробуджує інтерес молоді, розвиває критичне мислення та самостійність.
Важливим завданням викладача є навчити критично мислити, бачити можливості там, де інші бачать лише проблеми, оцінювати ризики, презентувати свої ідеї та перетворювати їх у бізнес-проекти. Для мене важливо, щоб студенти виходили з аудиторії не лише з конспектом, а й з інструментами, які допоможуть їм у кар'єрі та на підприємницькому шляху.
Розкажіть про основні результати ваших наукових досліджень та їх значення для бізнесу?
Одним із ключових напрямів мого наукового дослідження було управління дебіторською заборгованістю підприємств. Я працювала в компанії, яка мала проблеми у цій сфері, як і значна кількість інших підприємств України. Наявність боргів суттєво впливає на результати діяльності підприємств, на їх фінансову стійкість та платоспроможність. Мій практичний досвід став поштовхом до вивчення даного питання та розроблення методології процесу управління дебіторською заборгованістю. Він включає в себе аналіз та планування заборгованості, як на етапі її формування, так і погашення. Отримані результати наукового дослідження представили у дисертації, навчальному посібнику та низці наукових статей.
На мою думку, використання запропонованих у дослідженні методичних інструментів допомагає підприємствам покращити якість структури балансу, оптимізувати свою кредиторську та дебіторську заборгованість, зменшити ризик фінансових втрат. У той же час ми розуміємо, що продаж з відстрочкою платежу залишається ефективним інструментом, який приваблює покупця, стимулює продажі та збільшує дохід. Тому формування дебіторської заборгованості в межах норми є нормальним явищем.
Який нинішній стан дебіторської заборгованості серед підприємств, і які тенденції ви відзначаєте?
Звичайно, що питання заборгованості є актуальним і на сьогоднішній день. Великі підприємства переходять на автоматизовані системи управління дебіторською заборгованістю, тобто більшість процесів - від виставлення рахунків до контролю за платежами та нагадування клієнтам – виконуються цифровими платформами. Такі системи дозволяють швидко відстежувати прострочені платежі, зменшити помилки у веденні обліку та аналізувати данні для планування грошових потоків. Але серед малих підприємств все ще поширеними є ручні процеси управління дебіторською заборгованістю.
Які, на ваш погляд, можливості дає наука для бізнесу, а бізнес відкриває для розвитку науки?
Наука та бізнес взаємопов'язані і створюють взаємну цінність. Результати наукових досліджень дають бізнесу інструменти для прийняття ефективних рішень, прогнозування ризиків, оптимізації економічних процесів. Водночас бізнес відкриває для науки практичне поле для перевірки гіпотез, теорій, моделей. А через навчальні програми та практичні кейси студенти вчаться застосовувати наукові підходи у бізнес-ситуаціях.
Взаємодія з підприємствами, визначення проблем в їх економічній діяльності допомагає науковцям створювати методики та моделі, які можуть бути застосовані в управлінні фінансами та розвитку підприємства. Тобто, наука забезпечує аналітичну основу для бізнес-рішень, а бізнес дає можливість реалізувати наукові теорії на практиці.
Що у вашій діяльності приносить справжнє задоволення та натхнення?
Звичайно, коли моя діяльність приносить користь людям. Якщо, наприклад, студент розуміє, що його ідея і знання можуть перерости у справжній бізнес, я відчувала, що роблю важливу справу. Також мене надихає те, що постійно навчаюся сама. Кожен новий податковий чи бізнес виклик спонукають мене розвиватися, шукати рішення, вдосконалювати свої навички. Це робить роботу живою та цікавою.
Як ви бачите майбутнє економіки знань?
На мій погляд майбутнє економіки знань – це поєднання інноваційних технологій та людського капіталу. Активний розвиток автоматизації, штучного інтелекту та цифрових сервісів суттєво полегшує та змінює бізнес-моделі. Тому, в сучасних умовах ключове завдання освіти не лише передати знання та інформацію молодому поколінню, а вміння застосовувати їх для створення продуктів, послуг та рішень. Економіка знань повинна стати простором, де освіта безпосередньо перетворюється на економічний результат.
Наталія Новікова переконана: наукові дослідження та освітня діяльність не мають залишатися лише в університетських аудиторіях. Вони повинні застосовуватись на практиці та допомагати зростати бізнесу.



















Коментарі