19 команд із Івано-Франківська, Чернівців, Львова, Києва і білоруського Бреста привезли своїх роботів на змагання у Тернопіль. 5 листопада в ТРЦ "Подоляни" там розпочався другий сезон відкритого чемпіонату з перегонів роботів "Roborace" 2011/2012. Вперше в Україні минулого року такі змагання організували тернопільські програмісти, інженери та системотехніки.
За умовами змагань, машинки-роботи мають без жодного втручання проїхати 10 кіл по складній трасі. Роботами керує штучний інтелект. У машинки вмонтовані сенсори, які зчитують інформацію: розміщення ліній траси, відстань до бортів тощо. Робот самостійно вирішує, чи їхати далі, куди повертати. Завдання – подолати закручену трасу найшвидше. На поворотах штучний інтелект часто "зависав" і машинки застрягали на місці. Як розповіли організатори, траса кожного разу – інша. Учасники не знають по якій траєкторії поїдуть їхні роботи, тому пристосувати робота до конкретної траси – нема можливості.
За дійством прийшли спостерігати тернополяни та гості з інших міст. Кілька сотень людей вболівали за улюблені машинки. Видовище особливо потішило дітей.
Як розповів gazeta.ua член івано-франківської команди-переможниці TopNode Микола Козленко, їхній робот переміг не завдяки дорогим деталям, а через відповідальне ставлення команди до змагань.
"Над роботом працювали два місяці, - розповідає Козленко, - У деталі вклав небагато, десь 400 -50 гривень. Значення мають не так частини, як інтелект і правильно побудовані алгоритми".
Білоруська команда з Бресту привезла найбільшого робота-машинку, їхня команда No_Name зайняла друге місце. Третіми стали Magy-kolemagy з Тернополя. Як розповіли організатори, траса кожного разу – інша. Учасники не знають по якій траєкторії поїдуть їхні роботи, тому пристосувати робота до конкретної траси – нема можливості.
Наймолодшому капітану команди Миколі Сороколіту – 14 років. Хлопець зробив свого другого робота.
"Я ходив на гурток програмування. Вчитель запропонував запрограмувати робота, - каже хлопець, - Ми за це взялися ще минулого року. Робота зробили із конструктора ЛЕГО, вартість якого – 4 тисячі гривень".
Один із засновників асоціації робототехніки України Олег Заставний переконаний, що інколи успіх робота визначають гроші.
"От наші робототехніки їздили на змагання Євро-бот, то там змагались роботи, які вартували і по 10 тисяч гривень, - каже чоловік, - там камери, які роблять по кілька тисяч кадрів у секунду. Дорогі сенсори..."
Чоловік переконаний, зробити хорошого робота – дорого. Один сенсор вартує 25 доларів. А їх для робота треба кілька. Вартість усіх деталей обійдеться у 500 доларів, але їх можна і паяти самому.
Наступний етап змагань відбудеться 12 січня у Львові.
Коментарі