Грузинська національна комісія з комунікацій 19 грудня обговорить проект "Кодексу про поведінку мовників". Робочий варіант "Кодексу" розробили за підтримки ОБСЄ і Ради Європи при підтримці "Інституту свободи". Проект викликав бурхливі суперечки в грузинських медіаколах і в парламенті.
Дискусія у зв"язку з проектом "Кодексу поведінки мовників" почалася в грузинському суспільстві тиждень тому. 5 грудня в інформаційному випуску "Хроніка" телекомпанія "Імеді" присвятила один з сюжетів даному питанню і розкритикувала окремі статті цього документа. За матеріалами ЗМІ відбулася дискусія в парламенті. Депутати зазначили декілька пунктів, які суперечать Конституції або конфліктують з цілями самої журналістики.
Об"єктом критики став, зокрема, пункт, по якому "у громадських місцях, звідки проходить пряма трансляція, слід наперед попереджати людей, які знаходяться там". Журналісти зазначають абсурдність цього правила, оскільки зробити це практично неможливо.
Заклопотаність в опозиції викликає пункт, який приписує в обов"язковому порядку робити "збалансований" матеріал. Це означає, що, якщо представник влади не дасть коментар, канал буде вимушений не використовувати і коментар опозиції, оскільки сюжет не буде "збалансованим".
Крім того, окремий пункт забороняє журналістам "підбурювати" аудиторію до тиску на державну політику або ж підтримувати якісь погляди і думки відносно державних відомств, фізичних або юридичних осіб, або ж бути присутнім з цією метою на зустрічах і демонстраціях.
Ще один пункт, де йдеться про обмеження популяризації релігії, назвали неконституційним, оскільки неможливо визначити межі, де починається "популяризація".
На підставі цих та інших пунктів депутати вважають, що у разі ухвалення "Кодексу" в існуючому вигляді, журналістські сюжети, можливо, не виходитимуть в ефір, а телебачення стане каналами розважального профілю.
Голова парламенту Ніно Бурджанадзе також заявила, що в тексті кодексу є деякі "абсурдні і неприйнятні" пункти. Вона вважає, що, так само як і політикам, журналістам необхідний кодекс етики, але "ці рамки журналісти повинні ввести для себе самі".
Авторитетна міжнародна правозахисна організація ARTICLE-19 проаналізувала "Кодекс" і закликала авторів проекту переглянути положення відповідності даного кодексу з міжнародними нормами свободи слова. На сайті організації викладений детальний аналіз документа з рекомендаціями до його зміни.
У результаті голова фракції "Права опозиція" Давид Гамкрелідзе зажадав приходу до парламенту голови Національної комісії з комунікацій Дмитра Кітошвілі. Він повинен з"явитися на засідання парламенту 14 грудня.
Автори ж проекту і його прихильники не згодні з такою жорсткою його оцінкою. За словами представника неурядової організації "Інститут свободи" Льована Рамішвілі, у засобів мовлення немає підстави для тривоги. У разі затвердження кодексу, ніяк не будуть утиснені засоби мовлення, сказав він.
- На жаль, багато хто не усвідомив значущість даного документа, - відзначив Льован Рамішвілі.
Значущість "Кодексу" відзначила і генеральний директор громадського мовлення Тамара Кинцурашвілі.
- Йдеться про елементарний захист прав споживачів. Ніхто не недоторканний в цій країні, у тому числі і журналісти і мас-медіа, тому споживачеві, якщо порушуються його права, слід надати можливість, на основі цього кодексу, звернутися в структуру по врегулюванню і захистити свої права, - заявила Кинцурашвілі.
За її словами, грузинське законодавство настільки ліберальне, що в суді журналіст практично недоторканний, тому треба розвивати механізм саморегулювання, який затвердить "Кодекс поведінки мовників". Тамара Кинцурашвілі відзначила, що на ЗМІ лежить соціальна відповідальність, якої не може уникнути медіаспільнота у жодній з нормальних країн.
Кажучи про дискусію по проекту, керівник громадського віщання відзначила, що критика стосується окремих статей, які потрібно допрацювати і треба протистояти тим людям, які ставлять питання про доцільність ухвалення даного кодексу вцілому, повідомляє NEWSru.
7 
79692
Коментарі