В Донецьку обласну лікарню відновного лікування поступив 34-річний житель Луганської області Олексій Маланін. У чоловіка зламаний хребет. Він стверджує, що його паралізувало в результаті травми на приватній копальні, де працював влітку.
"16 червня сталося обвалення – ще одному хлопцю зачепило плече, а мені усі ребра і кістки переламало, був без свідомості, - каже постраждалий гірник. – Хлопці на носилках віднесли на поверхню, обмили, обкололи ліками та на робочому автобусі відвезли в лікарню".
"Він може не все пам'ятати - там ще була черепно-мозкова травма, - підказує Геннадій Сербін, заст. головлікаря по реабілітації. – У пацієнта були множинні переломи ребер, ушкодження остистих відростків, але основну клініку дав компресійний перелом 12-го грудного хребця. Тут ми маємо повне порушення провідності по спинному мозку в місці ушкодження".
Шахтар запевняє, що знаходячись під впливом наркозу підписав папір про те, що постраждав вдома під час падіння з даху.
"У палату відразу після операції зайшли наш бригадир та з ним ще хтось в міліцейській формі. Умовили підписати, що була побутова травма. Обіцяли: "Не залишимо тебе, допомагатимемо". Я був не в собі, поставив там якийсь хрестик на папері. Потім на телефон відповідати перестали, а дружині сказали: "Він у нас не працював, немає підтверджувальних паперів". Хоча коли влаштовувався, підписував договір. Потім щодня розписувався в журналі, а при отриманні грошей - у відомості. Нам обіцяли: "Скоро тендер по землі виграємо, і тоді вас усіх оформимо офіційно", - розповідає Маланін.
У шахтаря повністю порушена функція тазових органів, не ворушаться ноги, немає чутливості нижче рівня грудей.
"Я пропрацював на цій шахті півтора місяці, а знайомий, який мене туди привів, - 3 роки, але легалізувалася шахта тільки місяць тому. 130 гривен платили нам за тонну вугілля, по 10 тисяч виходило в місяць на кожного. Податків ніяких, інспекторів по охороні праці ми не бачили. Наш бригадир був для нас і касир, і цар, і бог", - зазначає постраждалий.
Приватна фірма, на яку працював Маланін, зареєстрована в центрі Луганська. Кажуть, у її хазяїв в Луганській області декілька легалізованих копанок. Серед власників – за чутками, хтось з нардепів. Копальня, де працював Маланін, знаходиться між містами Ровеньки та Свердловськ, посеред поля.
Сім'я Маланіна звернулася до суду, домагається визнання виробничої травми. У Олексія в місті Антрацит є дружина Олена, 27 років, та 2 дітей: дворічний Влад і п'ятирічний Сашко. Всі троє живуть на пенсію Олексія - 2500 грн. Нещодавно чоловікові оформили 1 групу інвалідності.
Про перспективи Маланіна донецькі лікарі нічого не говорять. Обіцяють навчити чоловіка жити в колясці. Нарікають, що стан шахтаря ускладнився неправильним транспортуванням.
"Те, що його доставили не на "швидкій", посилило травми. Ушкодження хребта вимагає спеціального транспортування", - наголосили у лікарні.
Заяву Маланіна наразі розслідує прокуратура м. Свердловська (Луганщина). Правоохоронці з'ясували, що приватне підприємство, на якому працював Маланін, має ліцензію на здобич вугілля, але робітники на ньому працювали нелегально. Розслідування зараз з'ясовує, за яких обставин травмувався Олексій Маланін.
Днями до Селидівського міського суду (Донецької області) подала позов вдова Лариса Чернятіна, яка вимагає визнати нещасним випадком на виробництві загибель свого чоловіка. Жінка позивається до шахтоуправління "Покровське" - найбільш прибуткового приватного вугільного підприємства України. Чоловік Лариси був офіційно працевлаштований та 6 років пропрацював на "Покровське", що в м. Красноармійську. 12 лютого минулого року 38 - річний мешканець Селідове Олександр Чернятін травмувався на роботі. А 27 вересня помер від пухлини головного мозку. Комісія з розслідування нещасного випадку не визнала ушкодження виробничою травмою.
"На чоловіка впала кріпильна сітка - так, що іскри з очей посипалися, було помутніння, закрутилася голова, але через 5 хвилин отямився та продовжив роботу. Адже на цій шахті лікарняних взагалі не визнають, тому потрібно працювати. Він жодного разу не отримував лікарняний лист за роки праці на "Покровському". Бо там навіть якщо хтось і прийде до медпункту зі скаргою - це ніде не фіксується. Чоловік пив пігулки і ходив на роботу до останнього. Через тиждень лише звернувся в місцеву лікарню. Поставили діагноз – забій головного мозку з внутрішньомозковою гематомою. Довго лежав на стаціонарі, потім чоловікові зробили операцію в Донецьку. Представник шахти до нас жодного разу не приїхав. Шахта відмовилася допомогти, 6 тисяч зібрали робітники. 10 днів чоловік прожив після оформлення 1 групи інвалідності. Акту про виробничу травму шахта не дала. Домагаємося його досі. Судово-медична експертиза підтвердила слова чоловіка. А від шахти окрім зневаги нічого не отримали. Мені сказали представники "Покровського", що це я побила чоловіка сковорідкою", - каже 43-річна Лариса Чернятіна.
Як раніше повідомляла Gazeta.ua, 13 листопада торік на шахтоуправлінні "Покровське" під землею був травмований 31-річний електрослюсар Віктор Гриценко. Пішов на роботу в 1 зміну, а після зміни виявився з черепно-мозковою травмою в лікарні. Відразу після травми у нього відібрали телефон, а замість "швидкої" привезли на приватних "Жигулях" в міськлікарню.
Комісію з розслідування нещасного випадку з Гриценко сформували тільки після звернення родини в прокуратуру та поширення інформації в ЗМІ.
"На приватних шахтах є така практика: видавати виробничі травми за побутові, - коментує представник НПГУ Віктор Трифонов, до якого вже багато разів зверталися по допомогу травмовані гірники з "Покровського". - Люди на таких шахтах ходять на роботу навіть в гіпсі. Їх при прийомі примушують писати заяви про звільнення за власним бажанням без дати. А коли щось трапляється, звільняють заднім числом".
3 
79692
Коментарі
29