17 лютого на 50 році життя помер Микола Наконечний міський голова міста Христинівка Черкаської області. Попередньою причиною смерті стала гостра коронарна недостатність (обірвався тромб). Справою займається міліція.
Напередодні Наконечний потрапив до реанімації Христинівської районної лікарні, але лікарі не змогли врятувати йому життя.
"Микола Петрович останнім часом багато хворів і перебував у відпустці за станом здоров'я — прокоментував заступник міського голови Христинівки Олександр Кучеренко. Наскільки мені відомо, лікарі знали про те, що у нього був тромб".
Микола Петрович Наконечний з 2006 року очолював Христинівську міську раду, у 2010 році був переобраний на другий термін. За нього віддали свої голоси біля 90 відсотків виборців. Христинівка стала відомою для туристів після того, як мер ініціював спорудження пам'ятника Івану Гонті та Максиму Залізняку. На сьогодні це місце паломництва для всіх гостей міста.
У минулому році Микола Наконечний балотувався до Верховної Ради України по виборчому округу №200 (з центром в Умані). Зайняв друге місце, поступившись Антону Яценку. Під час кампанії у його будинок в Христинівці невідомі особи кидали гранату.
Прощання з Миколою Наконечним буде 19 лютого об 11.00 біля Святотроїцького храму в Христинівці.
11 
79692
Коментарі
12жаль,очень хороший мэр был, много сделал для города, очень жаль.Царствие Небесное
Очень жаль такого человека потеряли -человека слова и дела Земля ему пухом!!!!!!
Бувало, в неділю, закривши мінею,
По чарці з сусідом випивши тієї,
Батько діда просить, щоб той розказав
Про Коліївщину, як колись бувало,
Як Залізняк, Ґонта ляхів покарав.
Столітнії очі, як зорі, сіяли,
А слово за словом сміялось, лилось:
Як ляхи конали, як Сміла горіла.
Сусіди од страху, од жалю німіли.
І мені, малому, не раз довелось
За титаря плакать. І ніхто не бачив,
Що мала дитина у куточку плаче.
Спасибі, дідусю, що ти заховав
В голові столітній ту славу козачу:
Я її онукам тепер розказав.
Давно те минуло, як, мала дитина,
Сирота в ряднині, я колись блукав
Без свити, без хліба по тій Україні,
Де Залізняк, Ґонта з свяченим гуляв.
Давно те минуло, як тими шляхами,
Де йшли гайдамаки,— малими ногами
Ходив я, та плакав, та людей шукав,
Щоб добру навчили. Я тепер згадав,
Згадав, та й жаль стало, що лихо минуло.
Молодеє лихо! якби ти вернулось,
Проміняв би долю, що маю тепер.
Згадаю те лихо, степи ті безкраї,
І батька, і діда старого згадаю…
Дідусь ще гуляє, а батько вже вмер.
Убили!!!!!
З жахом думаю про повернення руїни в Христинівку, адже ні для кого не є секретом, що все це було зроблено завдяки особистому авторитету Миколи Петровича, його поважали сильні і боялись підлі...хто може з ним зрівнятись.Збережімо добру пам'ять про Великого нашого земляка, Патріота, справжнього Українця, якого і відспівуватимуть в українській церкві.Будьмо українцями!
Дуже жаль за такою людиною, він, як ніхто більше зробив для розвитку Христинівки, як міста. Любив це місто і жив його проблемами. Допомагав всім хто до нього звертався. Були великі плани по розбудові міста, та зла смерть не дала їм здійснитися. Не буду судити чого раптово помер наш мер, багато що йому дало для цього. Але Бог тому суддя. А тобі дорогий товаришу- патріоте України, хай буде земля пухом і вічная память!
действительно очень жалко,ХОРОШИЙ МУЖИК БЫЛ!!!!
Вечная память!