- Лондон вливає на Кривий Ріг більше, ніж Київ, - каже Аліса Гнидюк, 29 років, голова ініціативної групи City Creator. Це громадська ініціатива на підтримку культурних проектів у Кривому Розі на Дніпропетровщині. Їхній слоган - "Творити місто". Аліса пояснює, чому вулиці обвішані логотипами компанії "Метінвест" і як ця організація впливає на життя міста.
- Гірничо-металургійна група компаній "Метінвест" тримає свої основні активи в Лондоні. Коли Велика Британія виходила зі складу Європейського Союзу стало зрозуміло, що це вплине на Кривий Рiг більше, ніж на Україну в цілому. Останні сім місяців "Арселор" (раніше Криворіжсталь. - Gazeta.ua) сильно димить. У них і так з екологічною ситуацією було не cлава Богу, зараз взагалі жах. 16 липня Метінвест влаштував концерт до Дня металурга, запросили "Океан Ельзи". Тому по всьому місту висять їх вітальні плакати.
Місто тримається на промисловому виробництві, але ресурси не вічні. Які можуть бути альтернативи?
- Одним з найбільших проектів є розвиток промислового туризму. Проект стартував 2012 року в Інституті розвитку міста. Нам пощастило, і ми знайшли хороших спеціалістів у Кривому Розі в цій галузі. Туризм не зможе компенсувати промисловість. Але це один зі шляхів. У Європі є міста з розвиненим індустріальним туризмом — німецькі Дортмунт, Дюссельдорф. Вони розуміли, що в них закінчується вугілля для видобутку. За 20 років до закінчення цього ресурсу почали переходити на інший спосіб життєдіяльності. В нашому місті це, поки що, на рівні забавки. Екскурсії, походи, велопоїздки на технічні провали. Нас часто запитують, чи не соромно таким потворством хизуватися. Ми приймаємо те, що відбувається, і розуміємо, що з цим треба якось жити і працювати.
Чим пишається ваше місто?
- Коли поїздиш Україною, і побачиш, що є можливості іншого життя, стає дивно. Тут є люди з хорошою освітою, високим потенціалом, і матеріально забезпечені. Вони можуть собі дозволити жити в інших містах, а лишаються у Кривому Розі. І це не дурість, а виважене рішення. Кажуть: "Не повинен, але мушу". От ними ми пишаємося. У Кривому Розі мешкають 656 тисяч. Але багато людей один одного знають. Сім районів, як намистини нанизані на витягнуте місто. Але все поряд. У нас активно піднімають суспільний сектор. І не тільки в тих сферах, де є гранти. А й де треба боротися, вкладатися і вирішувати непрості питання. У нас найбільший кар'єр, найглибша шахта, найбільший квітковий годинник в Європі, але найцінніше - це самі криворіжці.
Коли культурний фестиваль "З країну в Україну" (проходив у Кривому Розі 23 липня. - Gazeta.ua) організовував виступ, то мав проблеми із місцевою владою. Чому виник конфлікт?
- Організатори дізналися про місце проведення заходу за 10 днів до дати фестивалю. Нам відмовили у проведенні фестивалю в Центральноміському районі. Там були заплановані ремонтні роботи. Ми намагалися вибрати інший парк, щоб людям було легше добиратися. Ми попросили інше місце, там не було електрики. Врешті виділили під захід парк майже на околиці міста.
Наскільки місто ініціативне в плані культури?
- Культурний менеджмент у Кривому Розі слабко розвинений. Немає розуміння цілісності завдання. Треба не просто шматок стіни петриківським розписом розмалювати, а зробити воркшоп, спитати у людей, чого вони хочуть, організувати простір для вільного спілкування. Цього практично немає. Плануємо провести воркшоп зі створення вуличних меблів, але стикаємося з бюрократичною тяганиною. Саме тому, людей, які готові займатися культурними ініціативами, у нас можна перерахувати на пальцях двох рук.
Що чекає на місто у майбутньому?
- Щоб заробляти, місто має стати "індустріальним Діснейлендом". Елементом індустріального туризму працююча промисловість бути не може, бо це небезпечно. Кількість жителів з роками зменшиться - це доля будь-якого міста, де закінчуються ресурси. У туризму нема такого економічного потенціалу, як у видобутку. Рано чи пізно доведеться дивитися правді в очі. За приблизними оцінками це станеться через 50 років. Якщо про це задуматися зараз, до того часу можна перейти на рейки індустріального туризму. Поки що це не відбувається. За останні 10 років у нас збільшилася кількість підприємців. Не зважаючи на всі кризи, малий і середній бізнес поволі розвивається. Це значить, що у людей з'являється відчуття власної відповідальності за свою долю й долю міста. Це дає можливість сподіватися, що у майбутньому ми перемкнемося на креативні індустрії.
2 
79692
Коментарі