"Найбільша втрата Литви після вступу до Європейського Союзу – закриття 2009 року Інгалінської атомної електростанції, - каже колишній головний редактор інформагенції BNS Артурас Рачас. - Ми змушені купувати в Росії, окрім газу, ще й електроенергію. В Естонії – свій сланцевий газ. Латвія має багато гідроелектростанцій, тому весною в них навіть надлишок енергії. А наші мережі – ще радянські й розраховані на отримування електрики тільки з Росії. 2016-го добудують мережу до Швеції, ще за два роки – до Польщі". Артурас Рачас критично оцінює теперішні стосунки Литви з Росієї.
"Маємо потужну теплову станцію в Електренаї, але вона може працювати тільки на газі. Кілька років тому там встановили дорогі сучасні генератори. Думали, газ буде за старими цінами. Але зараз дешевше купувати електрику, ніж продукувати самим, - розповідає Рачас. - З Білорусі й Росії ми постачали 70 відсотків електроенергії. Однак тепер між трьома прибалтійськими країнами діє договір, що насамперед вони мають купувати одна в одної, якщо є зайва. У вересні розгорівся скандал – довелося брати електроенергію з Латвії і Естонії, яка втричі дорожча за російську. Так, це посилює нашу незалежність, але зараз вона нам дуже дорого коштує".
Повне інтерв'ю читайте тут.
5 
1
Коментарі