У понеділок, 2 грудня, у греко-католицькому храмі Преображення Господнього у центрі Львова відспівали матір зниклого у 2000 році журналіста Георгія Гонгадзе – Лесю Теодорівну. На похорон зійшлося більше 200 людей.
З рідних біля домовини стоять два брати покійної – Богдан та Зеновій Корчаки – з родинами. Невістка Мирослава Гонгадзе та онучки не прилетіли. З Києва прибула екс-уповноважена з прав людини Верховної Ради України Ніна Карпачова.
З покійною прийшли попрощатися міський голова Львова Андрій Садовий. Міська рада оплатила усі витрати на похорон та поминки Лесі Гонгадзе.
"Я дуже вдячний, Андрію Івановичу, за фінансову допомогу, - каже Богдан Корчак, брат покійної. – Леся складала гроші на похорон, але ті заощадження, мабуть, у Грузії. Я ж отримую 1200 гривень пенсії – не зміг би усе оплатити".
Лесю Гонгадзе поховали на цвинтарі у Брюховичах під Львовом біля батьківських могил. Людей на кладовище везли трьома автобусами. Відспівували жінку чотири священики.
"Леся Гонгадзе стала для нас взірцем як треба жити, - один з них виголошує промову на гробі. – Вона померла у злиднях. Хоча їй можновладці пропонували не одну тисячу доларів лише за те, аби під час виборів постояла поряд з ними на сцені. Але вона не продавалася. Вона була мужньої жінкою – все життя хотіла дізнатися правду. Тої скромної жіночки боявся не один політик".
Ніна Карпачова сказала, що Гонгадзе була їй другою рідною людиною після мами.
"Дуже прикро, що з Києва ніхто не приїхав. Де представники влади? Адже через них Леся Теодорівна багато натерпілася, страждала, - виголосила Карпачова. – Завжди питала: за що вони мене так мучать? Я ж просто мама. Їй дали поховати тіло без голови наче власного сина. Вона відмовилася. Казала: "Я поховаю це тіло, бо то теж чиясь дитина. Але не як свого сина. Хочу, аби моя могила була поряд зі синовою, а не поряд з могилою незнайомої людини". Це тіло було таке ж обезголовлене, наче наша держава. Україна зараз як вершник без голови. Смерть Лесі Гонгадзе є символічною. Вона померла у ту хвилину, коли на Майдані проливалася кров. Євромайданами ми доводимо, що підтримуємо її ідею".
По черзі підходили люди, які розповідали, як Леся Гонгадзе допомагала їм у житті. Один з них пригадав, що завдяки їй залишився живий. Знепритомнів під час прощі до Крехова. Усі вийшли з автобуса – на нього не зважали. Лише Гонгадзе помітила, що він ледь дихає. Надала першу медичну допомогу.
Домовину опускають в яму. Після "Вічної пам'яті" люди співають сумних героїчних народних пісень.
Леся Гонгадзе була корінною львів'янкою. Вона - медик за фахом. Виховала журналіста Георгія Гонгадзе, який загинув у 2000 році. Відтоді жінка добивалася правди, де її син. Їздила на прийом до Президентів України Віктора Ющенка та Віктора Януковича. При житті пригадувала, що кожен з них обіцяв допомогти, але жоден не допоміг.
У жовтні цього року Апеляційний суд Києва зобов'язав колишнього першого заступника міністра МВС Миколу Джигу публічно вибачитися перед Лесею Гонгадзе. Напередодні на сторінках однієї з газет він звів наклепи на її сина. Леся Теодорівна образилася. Називала питанням честі очистити чесне синове ім'я.
Рік тому жінка заявляла, що від сина їй прийшло три листи. Не вірила, що "таращанське тіло" належить її синові. У березні цього року Лесі Теодорівні міська рада виділила квартиру на вул. Тютюнників. Але вона так і не встигла туди переїхати.
Нагадаємо, що Леся Гонгадзе померла о четвертій ранку 30 листопада у своїй комунальній квартирі. Як кажуть у міській раді, вона останній рік хворіла на рак. Від госпіталізації у стаціонарі відмовилася.
Коментарі
1