Днями перший віце-спікер Ігор Калетник заявив про необхідність скасування зовнішнього незалежного оцінювання та повернення до практики вступних іспитів до вишів. На його думку, це сприятиме підвищенню якості освіти. Він зазначив, що 80% школярів категорично виступають проти ЗНО — через занадто складні завдання і неоднозначність відповідей на них. Непокоїть його і те, що проведення ЗНО у сільській місцевості вимагає від майбутніх абітурієнтів зайвих витрат. Мовляв, сільським школярам доводиться здавати одну з дисциплін в одному райцентрі, а другу — в іншому.
- Аргументи Калетніка не витримують жодної критики, - говорить керівник освітніх проектів Центру дослідження суспільства Інна Совсун. - Добиватися підвищення якості освіти за рахунок більш простих завдань для абітурієнтів — це нонсенс. Якісна освіта не буває простою - учні повинні долати певні перепони, щоб її отримати. До того ж : звідки взялися данні про те, що 80% учнів не підтримують ЗНО? Він не озвучив ні назву компанії, яка проводила опитування, ні наскільки воно було репрезентативним - нічого. Складається враження, що цифри взяті просто зі стелі. Те саме стосується і "додаткових витрат" для сільських школярів. Погодьтеся, значно дорожче їздити і здавати по три іспити в кілька університетів, ніж здати їх в райцентрах.
Якою є справжня мета скасування ЗНО?
– В цьому зацікавлені певні середовища в освітянському колі. Адже ЗНО призвело до втрати ними значної частини прибутку у вигляді хабарів за вступ. На рівні вищого державного керівництва, Партії регіонів та комуністів розмови про скасування ЗНО тривають давно, і тільки широка громадська підтримка дозволяє ЗНО існувати і досі. Скасувати незалежне оцінювання перед виборами було б великою дурницею. Але вибори вже пройшли, тому подібні ініціативи набули нового звучання. Систему вищої освіти намагаються повернути на старі рейки.
Наскільки ефективним зарекомендувало себе ЗНО у запобіганні хабарництву?
– Система ЗНО не долає корупцію стовідсотково — це неможливо в суспільстві, котре є корумпованим і де викладачі отримують зарплату, що дорівнює зарплаті прибиральниці. Але вона дійсно ефективна. Всі соцопитування показують, що цього року більшість абітурієнтів не стикалися з корупцією при вступі. Звісно, були механізми обійти ЗНО: маніпуляції з рейтингами вступників тощо. Однак ці показники значно менші від тих, які були при вступних іспитах.
Яких вдосконалень потребує система ЗНО?
– Першочергово потрібно працювати над якістю тестів, долучати фахівців, які вміють правильно їх складати. Багато ректорів політехнічних університетів скаржаться, що тести з математики не дозволяють ефективно відділяти здібних абітурієнтів від слабких. Це великою мірою пов'язано з тим, що в 2009-му з цих тестів забрали відкриту частину — де треба розв'язати певну задачу. Причиною є нестача коштів: адже такі завдання мають перевіряти люди, яким треба платити зарплату, яких треба відвозити до місць перевірки. Грошей для цього не знайшли. Тому залишили тільки закриту частину - де потрібно поставити галочки напроти правильної відповіді, і де можна просто вгадати з відповіддю. Тенденція по скороченню видатків на освіту триває: у бюджеті на 2013-й рік на Міністерство освіти і науки закладено зниження витрат на 7,7% порівняно з минулим роком.
Яких першочергових змін вимагає система вищої освіти в цілому?
– Потрібні зміни в самій системі вступу. Коли, окрім ЗНО, існує багато інших факторів, які впливають на вступ — тоді ЗНО перестає бути ключовим елементом. Плюс додаються корупційні моменти. Наприклад, в багатьох європейських країнах середній бал атестату - це той показник, за яким вступають до університету. Але треба пам'ятати, що через низькі зарплати наші вчителя можуть бути піддатливими до корупційних спокус і завищувати оцінки "за проханням". Тому, коли в 2010-му Табачник почав враховувати при вступі середній бал атестату — то у порівнянні з попереднім роком оцінки у випускників одразу покращилися. І поки вчителі отримуватимуть існуючи зарплати - ми не можемо говорити про адекватну оцінку ними здібностей учнів. Взагалі, намагатися скасувати хабарі в умовах того, як фінансується освіта — це як воювати з вітряками.
6 
79692
Коментарі
31