У Сумах навчається близько 300 студентів з Африки. 25-річний Джон Кусіга з Танзанії приїхав до міста пять років тому. Чому зважився на такий крок та про свої враження від України розповів Gazeta.ua.
"Приїхав в Україну 2011 року. Коли закінчив школу, то познайомився з друзями, які навчались у Сумах. Вони розповіли, що тут надають хорошу освіту. Тому вирішив їхати на навчання саме сюди", - розказав Джон.
Оформити документи було складно. У Танзанії немає посольства України. Тому їхали з документами в Кенію.
"Ситуація ускладнювалась ще тим, що в Кенії посольство працює тільки два дні в тиждень. Тому довго чекав на дозвіл на навчання. Проходив багато співбесід. Запитували: чому їду за кордон, чому обрав саме цю країну. Заповнював багато документів. Хоча увесь процес зайняв відносно не багато часу - майже місяць", - додав студент.
ФОТОРЕПОРТАЖ: Бабусі в селі мліють від його вимови "бабуся" і зліплених африканцем вареників
З дитинства хотів бути лікарем, тому пішов навчатися на хірурга. На рішення обрати медичну професію вплинув приклад старшого брата.
Після переїзду в Україну найскладнішим виявився мовний аспект.
"Я не знав ні російської, ні української. Лише англійська. Наприклад, не розумів, на якій зупинці потрібно вийти, як називається продукт у магазині, який хочу купити. Було складно навчатися. Не всі викладачі добре володіли англійською і часто переходили на російську, - згадував танзанієць. - В університеті відвідував курси російської, а лекції з медицини слухав англійською. Через 4 місяці заговорив російською. До того ж, у мене було багато практики. Я займаюсь карате, музикою, ходжу в спортзал, тому постійно з кимось спілкуюсь".
Складно було адаптуватись до українського клімату.
"В Україні протилежний танзанійському клімат. У нас увесь рік температура тримається +25-30 градусів. Пам'ятаю першої зими я ще не знав, що в Україні бувають морози. Тому не встиг купити собі куртку. І раптом за вікном - температура -15, а я в одному светрі. Тоді ми з друзями терміново шукали мені верхній одяг", - розповів студент.
"Уперше, коли побачив сніг, мені хотілось радіти, стрибати, звертати гори. Це були нереальні враження. У нас такого я не бачив. Той перший снігопад був неперевершений", - додав Джон.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Африканці та миротворці відсвяткували Новий рік у Києві
Крім медицини захоплюється спортом і музикою. На піаніно грає з п'яти років. Також освоїв гітару й барабани. В університеті почав співати. Разом з іншими студентами-іноземцями організовують культурні заходи для молоді.
"Хочемо, аби українці відкривали для себе нашу культуру та традиції. Часто збираємось зі студентами з Африки і просто для себе співаємо пісень, спілкуємось. У цих починаннях нас підтримує церква. Докса називається (Doxa City Church -. ГПУ). Там я граю для прихожан. Це допомагає не забувати своє коріння та надає колосальну моральну підтримку", - наголосив іноземець.
В українцях здивувала вдячність.
"Коли, наприклад, у магазині ви щось купуєте чи виходите з маршрутки, то часто дякуєте. У нас такого немає. У Танзанії вважається: я плачу свої гроші, то й не маю дякувати. А ви дякуєте. Ця риса дуже зворушила мене", - поділився Джон.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як африканці львів'ян українізують
Додому їздить раз у рік - після літньої сесії. Знайшов хороших друзів серед українців.
"Бували випадки, коли п'яниці чіплялись через колір шкіри, але я на це не звертав увагу. Така ситуація може трапитись у будь-які країні", - додав студент.
3 
79692
Коментарі