Китай був змушений законодавчо обмежити розмір сім"ї з 1970-х років, коли стало зрозуміло, що величезна кількість людей перенавантажує земельні, водні й енергетичні ресурси країни. Правила мінялися, але громадянам КНР зазвичай дозволяли мати не більше однієї дитини на сім"ю в місті, чи двох на сім"ю в селі.
"Ми хочемо поступово змінити це, – сказала представник Національної комісії з народонаселення і планування сім"ї Чжао Байге. – Я не можу відповісти, коли чи як, але це питання постало перед тими, хто ухвалює рішення".
Вона додала, що цей план буде серйозно і відповідально вивчений, і влада не допустить раптових змін, які можуть призвести до сплеску народжуваності. Зокрема, вона сказала, що спеціальні групи, що вивчають цю проблему, обчислять співвідношення зростання народонаселення і ресурсів.
Нагадаємо, в серпні китайська влада вирішила відмовитися від особливо одіозних гасел, що пропагують політику контролю над народжуваністю. У країні був виданий список з 190 офіційно схвалених гасел.
До нього не потрапили такі слогани, як "Ще одна дитина – ще одна могила", якими донедавна намагалися переконати селян не заводити більше однієї дитини в сім"ї.
Сучасне населення Китаю характерне високим середнім віком, що є наслідком політики "одна сім"я — одна дитина", і різноманітне за національним складом.
Переписи населення в Китаї проводились у 1953, 1964 і 1982 роках. У 1987 уряд призначив наступний перепис на 1990 рік, а кожен подальший — за 10 років. Результати перепису 1982 року, що показав 1 008 180 738 жителів, вважаються достовірнішими, ніж результати двох передніх переписів (1953—582 млн). У проведенні перепису 1982 року допомагали міжнародні організації, зокрема Фонд народонаселення ООН (UNFPA), що пожертвував 15,6 млн доларів.
За переписом 2000 року населення Китаю становило 1,2 млрд людей.
За сім років, тобто в 2007 році кількість населення становила вже 1 329 349 388 осіб.
Ще однією значною проблемою Китаю є СНІД. Китайський уряд спочатку таврував СНІД як хворобу загниваючого капіталістичного Заходу – проблему геїв, працівників секс-індустрії та наркоманів. Офіційно вважається, що нікого зі згаданих в комуністичному Китаї немає.
Запізніле визнання проблеми наступило після того, як експерти в області охорони здоров"я заговорили про розповсюдження вірусу серед населення.
Проте, відзначають експерти, брак знань і небажання говорити про секс все ще перешкоджає боротьбі з ВІЛ/СНІДом.
За матеріалами:NEWSru.com, ИА ЛIГАБiзнесIнформ і Википедия.
Коментарі
1