В урочищі Гроби під райцентром Миколаїв на Львівщині упорядковують сміттєзвалище. З кінця 2017 року полігон рекультивують за американською технологією — сміття пересипають суглинком, зверху сформують купол і накриють плівкою. Так всередину не потраплятиме вода.

 

Полігон створено в 1970-х роках. Був розрахований на прийом сміття з райцентру і навколишніх сіл. Мав компактні розміри. Про його рекультивацію активно заговорили 2016-го, після трагедії на сміттєзвалищі біля села Великі Грибовичі Жовківського району Львівщини (найбільше в Україні звалище площею 30 га. Туди звозили відходи зі Львова. 28 травня позаторік полігон загорівся, стався зсув відходів. Під завалами загинули троє рятувальників 28-річний Богдан Юнко, Юрій Рудий, 29 років, Андрій Вненкевич, 33 роки, та еколог 60-річний Олександр Бутін. Смітник закрили. — Gazeta.ua).

На миколаївський полігон почали везти сміття зі Львова. Сюди відправляли найбільше, порівняно з іншими смітниками області. Місцеві мешканці перекривали рух вантажівкам, завертали фури із львівським сміттям. Однак його потік не зменшувався.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розробили сайт про сортування сміття

Цьогоріч територія звалища розширилася. Стічні води забруднили ґрунтові. Нітратів у колодязній воді в сім разів більше за норму, говорять місцеві. В ефективну рекультивацію полігону не вірять.

Миколаїв розташований за 40 км від Львова, біля міжнародної траси Київ-Чоп. У місті мешкають майже 15 тис. людей. Добираємося туди автобусом. Про зустріч домовляємося з місцевим депутатом міської ради Андрієм Баранецьким, 31 рік. Він разом із батьком 64-річним Зеновієм Мироновичем зустрічає на автомобілі.

 

"Я історію свого роду знаю з 1600 року. А як прізвища ваших родичів в Розвадові? (село в Миколаївському районі. - Gazeta.ua)", - питає за кермом Андрій Баранецький.

"Лукомські", - відповідаю.

Депутат усміхається. Каже, знає імена всіх українських гетьманів, які народилися на Львівщині. Перераховує. Згадує глав Української греко-католицької церкви. Опісля виразно зачитує вірш Тараса Шевченка "Заповіт". Зеновій Миронович поправляє масивні окуляри.

До смітника веде дорога біля кар'єру, з якого добувають пісок. Під'їжджаємо до полігону. Сміття видніється на кількох десятках квадратних метрів. Решту вже засипали. На звалищі працює один екскаватор, вибирає пісок на краю кар'єру. Йдемо до обриву.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Швеція згодна переробляти українське сміття на електроенергію

"Місцева влада на мусорі бізнес робить. Генпідрядник мав установити на смітнику сортувальну лінію, а замість цього екскаватором перерили все. Мідь вибрали, а решту - лишили. Замість лінії якийсь муляж поставили, - Зеновій Баранецький пластиковою милицею показує на дно розгорнутого звалища. – Ті люди, що рекультивацію проводять, кажуть, що пересипають сміття суглинком. Але там майже сам пісок. Він не затримує воду. Вона потрапляє у ґрунт, а далі - у криниці і річку Дністер. Миколаївська санстанція у пробах води виявили перевищення норми нітратів у сім разів. Має бути не більше 50 міліграмів на літр. А у нас — 397.

Я в Миколаїв переїхав ще в молодості. І тоді дістав повний букет кишкових і шлункових хвороб".

Піднімається вітер. В очі летить пісок. Над звалищем кружляє зграя чайок.

 

Проект рекультивації миколаївського звалища громадська рада ухвалила 2013-го, згадує Зеновій Миронович. Мали вирити котлован, встелити його метром глини, насипати піску, прокласти труби через які стікали б інфільтрати. І вже потім можна було звозити сміття та пересипати суглинком. Та цієї технології ніхто не дотримався. Нового проекту - громаді не показували.

"Як почали масово звозити непотріб 2016 року, рівень сміття на звалищі піднявся на 3,5 метра. Миколаївська міськрада дозволила завозити 40 тонн на добу, - Андрій Баранецький показує копії рішення міськради. - Але он бачте — приїхала вантажівка місткістю 17 тонн. На день тільки вона три ходки робить".

"Раніше працював майстром у комунальному підприємстві, яке обслуговувало звалище. Протестував проти незаконного завезення львівського сміття. Ганяли тут ромів, які пляшки збирали. На мене почали тиснути. Прийшлося звільнитися".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Житомирську область нелегально ввезли 90 тонн "чужого" сміття

За півтора кілометри від полігону починаються людські будинки. Переважно дво- та триповерхові. З вікон чути запах свіжої випічки. Біля відкритого гаража з мопедами і велосипедами стоїть 45-річна Мар'яна. Одягнута у спортивну куртку.

"У криницях вода отруєна. Діти поносять, у старших — голова болить, - каже. - А як жара почнеться, то смердіти буде страшно. Толку, що вони його піском пересипають? Ми протестували проти львівського сміття, дороги перекривали! Та хто нас слухає. Тепер вже і мовчимо, бо страшно зайве бовкнути. У мене магазин є. Кинуть якусь хлопавку - кому скаржитися? Знаю, що людям, які виступають проти, і ведуть своє будівництво — затягують видачу дозвільних документів".

 

Вулицею недавно прокладений асфальт. Двоє жінок у кольорових халатах підмітають біля двору.

"Воду з криниць не п'ємо. Тільки городи поливаємо", - каже одна. Про львівське сміття говорити не хочуть.

Неподалік спиняється 49-річний чоловік. Ім'я не називає.

"Ми збирали у клубі підписи проти того, щоб нам сюди сміття везли. Чергували на в'їзді до звалища і вдень, і вночі. Машини завертали. А потім по базару, де маю ятку, ходили люди і радили не відкривати писка. Бо бізнес закриють. А в мене діти, їх годувати треба. Влада ж все рівно домовиться, як вигідно їй, а не людям".

Біля крайньої хати помічаємо з десяток бджолиних вуликів. По асфальтованому подвір'ю ходить 46-річний Василь Потурай.

"Люди вам про те звалище ніц путнього не скажуть. Зараз почнуться городи і самі цистернами хімію у землю вливатимуть, щоб вродило. Недалеко у селі Бродки, вода ще гірша за нашу. Хоч смітника там немає", - говорить.

Запрошує до меблевої майстерні на другому поверсі будинку. Наливає трав'яного чаю з медом.

"Я за то, щоб тут сміттєзвалища не було. Але воно у нас є, - продовжує Василь Потурай. - Сміття возили туди 50 років, і з ним щось треба робити. Фірма "Екотех" його впорядкувала. Миколаївське сміття забирають безкоштовно, а за кожну машину львівського платять по 30 гривень у міський бюджет. Обласна адміністрації платить Миколаєву субвенції.

Більша наша проблема — дороги. Торік на кількох вулицях поклали бруківку, а могли гроші витратити на впорядкування полігону. А щодо води, то вона проведена сюди зі Стрийського полігону. Криничною ніхто не користується. Та і продукти з городів не отруйні. Все їмо".

 

У центрі міста перехожих і машин майже немає. Ятки на місцевому ринку в обід вже зачинені. Не працює і міськрада (репортаж готували перед Великоднем, 4 квітня. — Gazeta.ua). На площі перед будинком культури зустрічаємося з депутатом міськради Володимиром Савчином, 35 років.

"Представники фірми, яка займається рекультивацією, заявили, що від майбутнього захоронення сміття місто отримає користь. Але цифр не називають. Так само не говорять і про терміни, коли завершать роботи з упорядкування звалища та складуть карту для захоронення сміття", - каже Володимир Савчин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У космос відправили сміттєзбиральну машину

Міський голова Андрій Щебель, 38 років, у коментарях ЗМІ заявив, що місто за згоду приймати львівське сміття, розраховує на транш від обласної влади у 590 тис. грн (таку ж суму Миколаїв отримав торік, за даними секретаря міськради Ірини Кобрин. — Gazeta.ua). Ще згодом — 3 млн грн. Ці гроші підуть на розвиток міської інфраструктури.

 

Рекультивацією сміттєзвалища займається компанія "Екотех". Засновником є фірма "ГрінЕра", яка забирає і вивозить усе львівське сміття. Договір з містом про співпрацю підписали у квітні 2017-го. Але через протести громади - припинили роботи. Відновили упорядкування звалища 24 листопада. На це витратили 28 млн грн коштів своєї фірми. Взамін матимуть дозвіл на подальше користування територією полігону та збір біогазу.

З директором компанії "Екотех" Сергієм Терещуком та очільником "ГрінЕра" Богданом Михалусем зустрічаємося за кілька днів у львівському ресторані "Шопен". Чоловіки замовляють американо.

"Коли ми починали роботи на звалищі, сміття там вже не було куди складати, насипано аж до в'їзду. Ми поставили цілодобову охорону. Провели електроенергію, оформили міні-офіси, зробили технічну документацію на землю. Поставили відеоспостереження і тепер кожен охочий містянин може прийти в міськраду і подивитись, що відбувається на звалищі", – розповідає Сергій Терещук. Активно жестикулює. Просить офіціанта вимкнути музику.

Каже, завезені відходи утрамбовує спеціальна техніка, а потім їх перешаровують сумішшю з глини, землі та піску, яку постачають із піщаного кар'єру, що розташований поруч.

"Місто дозволило компанії на рік завозити на звалище 50 тисяч тонн відходів. Для інвестицій обрали цей полігон через зручне розташування", – долучається до розмови 52-річний Богдан Михалусь. Тримає останню модель Iрhone.

Площа звалища близько 4 га. Сміття захоронюють на території 3 га.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Крим перетворюють на смітник: свіжі фото з півострова

"Те сміття, що є на звалищі, пересипаємо суглинком. Таку технологію використовують у всьому світі, глина - нерентабельна. Зі сміття сформуємо купол і накриємо плівкою. Так вода не проходитиме через захоронений непотріб. До травня плануємо встановити сортувальну лінію. А влітку почати роботи з облаштування нового місця для захоронення сміття. Проектуємо нову карту. Будемо робити за технологією, що використовується у США й Європі відповідно до міжнародних екологічних норм. Дно котловану встелимо синтетичною глиною, потім спеціальною плівкою, волокном, встановимо труби, що збиратимуть інфільтрат. Зверху знову синтетичне волокно. Усе засиплемо просіяним піском. Зверху можна буде вкладати сміття", – додає Богдан Михалусь.

Львівська обласна влада планує залучити експертів, аби у Миколаївському районі збудували сміттєпереробні заводи.

ДУМКА ЕКСПЕРТА

 

Щорічно в Україні утворюється близько 29 тис. несанкціонованих сміттєзвалищ. У багатьох населених пунктах не організовано збирання, сортування та вивезення побутових відходів. Найбільш проблемні області — Волинська та Луганська.

Про це розповідає еколог Міжнародної організації "Екологія-Право-Людина" Алла Войціховська:

"В Україні немає жодного легального звалища, облаштованого відповідно до державних норм. Вони переважно стихійні. Ще з радянських часів рили котловани і складали туди сміття. У кращому випадку - встеляли глиною. Вони не мають відведення, збору та очищення стічних вод і збору біогазу. Днища полігонів не ізольовані, стоки забруднюють ґрунти й підземні води. Біогаз, який утворюється внаслідок перегнивання, забруднює атмосферу та викликає загоряння".

Радить перестати звозити сміття на такі полігони.

"За екологічними нормами їх потрібно рекультивувати усі, а для відходів побудувати сміттєпереробний завод. Він є безпечнішим для навколишнього середовища, ніж полігон, бо можливо хоч якусь частину сміття переробити".

ЩО ЗАРАЗ ІЗ ГРИБОВИЦЬКИМ ЗВАЛИЩЕМ?

Після обвалу на полігоні 2016 року Грибовицьке звалище закрите. Воно пропрацювало 56 років. Туди навезли землі, аби провести рекультивацію. Торік мали укріпити дамбу. У ній з'явилися тріщини, інфільтрати почали протікати у підземні води, річки. У вересні 2017-го львівська міськрада анонсувала запуск станції, яка мали б очищувати води, що стікають зі смітника. Та досі цього не зробили.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Викидати можна лише сміття, яке не підлягає переробці" - українка про життя в Кореї

За рекультивацію звалища взялася французька фірма "Еджіс". Проект упорядкування полігону мають представити цьогоріч восени.

Після трагедії правоохоронці відкрили кримінальну справу на посадовців львівського комунального підприємства "Збиранка" - директора Богдана Горбаля, його заступника Бориса Плашенка і начальника полігону Олександра Куприча. Їх підозрюють у неналежному використанні звалища. За службову недбалість відкрили справу і проти екс-начальника міського управління ЖКГ Юрія Гольця. У січні торік Львівський апеляційний адміністративний суд визнав протиправною діяльність мера Львова Андрія Садового, бо вчасно не закрив переповнений полігон.

Досі нікого не покарали.

×