До створення української ракети із дальністю ураження до 1 тис. км ще далеко.
Хоча міністр оборони Олексій Резніков вважає, що Україна має дуже хороші перспективи отримати таку ракету. Заяву прокоментував головний редактор військового порталу Defense Express Олег Катков, передає NV.
"Ще два тижні тому після заяви Резнікова у мене було геть інше ставлення до цього. Воно спиралося на наявну на той час інформацію щодо оголошених строків розробки українського оперативно-тактичного ракетного комплексу "Сапсан" станом на 2020−2021 рік. Тоді мова була про готовність на рівні 80 відсотків, і йшлося про те, що за планом до початку 2022 року має бути готова дослідна батарея. Причому батарея, до складу якої входять декілька пускових установок, машини заряджання дивізіонного та батарейного рівнів і так далі. Для чого виділялись кошти та інше", – вказав Катков.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Протитанковий ракетний комплекс "Стугна" показали у дії
Але голова Західноукраїнського об'єднання підприємств оборонно-промислового комплексу Ігор Крол нещодавно повідомив, що рівень готовності системи "Сапсан" наразі складає лише 65−70%.
"З огляду на це, зникають надії, що за майже півтора року війни Україна максимально активізувала роботи з розробки ОТРК", – вказав Катков.
Хоча показники Крола могли бути навмисною дезінформацією.
"Втім, мені здається, що це зайва ілюзія, ніби це сказано для дезінформування ворога. Зрештою, Крол називає, імовірно, доволі правдиві цифри, і про розробку, і про потреби, і про те, що під час війни вкрай складно проводити роботу такого рівня. Щобільше, він навіть не став оцінювати можливість завершення цієї роботи, бо всі підприємства в Україні нині перебувають у зоні ураження ракет росіян", – додав експерт.
Але навіть у цьому випадку йдеться лише про завершення розробки. Між наявністю концепту, завершенням і проходженням всіх випробувань розробки і до серійного виробництва пройде дуже багато часу.
За останні кілька років Україна прогресувала у виробництві власного озброєння. Її аналогами цікавляться і в інших країнах світу.
Після 24 лютого захисники використовують для боротьби з російськими окупантами усі можливі види зброї. Зокрема, вагомий внесок у майбутню премогу вносять і вітчизняні зразки.
Заводи виготовляють нову зброю, а також модернізують вживану техніку. У рамках державного оборонного замовлення майже 60% сучасного українського озброєння створюють приватні підприємства.
На початку повномасштабного вторгнення Росії ЗСУ майже не мали в розпорядженні сучасних Himars, Javelin, NLAW, Bayraktar. Однак українські "Стугни", "Нептуни", "Вільхи", "Буревії" та інші добряче дали "по зубах" загарбникам.
2 
79692
Коментарі
1