Вона зазначила, що Ющенко вважає неприпустимою ситуацію, коли місцева влада ігнорує позицію студентського співтовариства щодо увічнення пам"яті найвидатнішого студента цього навчального закладу.
"Президент просить міністра освіти разом з керівництвом області ухвалити остаточне рішення з цього приводу з урахуванням позиції студентства", – сказала Ванникова.
Як відомо, Василь Стус закінчив історико-філологічний факультет Сталінського педагогічного інституту (в даний час - Донецький національний університет), повідомляє УНІАН.
Василь Семенович Стус (8 січня 1938 - 4 вересня 1985, концтабір біля с. Кучино, Пермської області) - український поет, правозахисник, політв"язень, з 2005 року - Герой України.
Стус народився 8 січня (за іншими даними - 6 січня) 1938 року в селі Рахнiвка Гайсинського району Вінницької області. Був молодшим сином в селянській сім"ї, збіднілій в результаті колективізації і що врешті-решт перебралася в Донецьку область. У старших класах підробляв на залізниці, тоді ж познайомився із забороненою в СРСР літературою українського "Розстріляного Відродження". Після закінчення школи (1954) поступив на історико-філологічний факультет Донецького державного педагогічного університету, де вчився в літературній студії під керівництвом Т. Духовного; потім працював в сільській школі вчителем української мови і літератури. Рік потому був покликаний в армію, служив на Південному Уралі. У 1963 році Стус стає аспірантом київського Інституту літератури ім. Тараса Шевченка. Так звана "хрущовська відлига" стала для Стуса новою відправною точкою, з якої він почав свою активну творчу і політичну діяльність; він бере участь в протестах проти арешту Івана Світличного; публічно звинувачує КДБ у вбивстві художниці і дисидентки Алли Горської, був одним з тих, хто підписав "Лист-протест 139-ти". В результаті Стуса виключили з аспірантури, і він був вимушений шукати тимчасову роботу.
У пошуках тимчасового заробітку був працівником будівельної бригади, кочегаром; півроку працював в історичному архіві, пізніше - інженером технічної інформації. В цей час поета ніде не друкували, окрім його декількох перекладів Гете та Гарсія Лорки, опублікованих під псевдонімом Василь Петрик.
Стус активно протестував проти реставрації культу особи. Відомі його листи до президії СПУ, редакторові "Літературної Україні" Л. Дмитерку з гострою критикою його виступів проти Івана Дзюби (1969), в ЦК КПУ і КДБ, у Верховну раду УРСР, де він доводив шкідливість утиску демократії, утисків прав людини.
7 вересня 1972 р. його заарештували за антирадянську діяльність. Приводом для арешту стало написаний Стусом ще в армії вірш:
"Гніздо бандитів, кагебістів
злодіїв та ґвалтівників
у стольному засіли місті
як партія більшовиків"
Відбувши п"ять років табірного ув"язнення і два роки заслання в Магаданській області, поет повернувся до Києва, де продовжив свою діяльність, виступаючи за підтримки західних організацій в захист "в"язнів совісті". З 1978 року він був почесним членом англійського "Пен-клубу".
Вже на початку 1980 року Стуса затримали удруге, і він отримав 10 років позбавлення волі. 4 вересня 1985 р., на другий день сухої голодовки в карцері табору 389/36 поблизу села Кучино Пермської області, він загинув при нез"ясованих обставинах, не доживши всього декілька місяців до реалізації основних положень горбачовської перебудови.
У 1989 році прах Василя Стуса був урочисто перевезений до України і похований в Києві.
Василь Стус - автор численних віршів і ряду критичних статей. Він перекладав українською мовою Кіплінга, Гете та Рільке.
У 1985 р., знаходячись в ув"язненні, він був висунутий на звання лауреата Нобелівської премії по літературі, проте помер раніше, ніж питання про її присудження могло бути розглянуте. У 1993 р. йому була посмертно присвоєна державна Шевченківська премія.
У 2001 році на будівлі філологічного факультету Донецького Національного університету був встановлений пам"ятний барельєф поетові Стусу. Скульптор Піскун, Віктор Федорович, архітектор Л. Бринь.
26 листопада 2005 р. "за незламність духу, жертовне служіння Україні і національній Ідеї, високі гуманістичні ідеали творчості" президент України Віктор Ющенко посмертно присвоїв Стусу звання Героя України.
У 2008 році Національний банк України випустив ювілейну монету номіналом в 2 гривни, присвячену Василю Стусу. На реверсі цієї монети портрет Стуса розташований на тлі стилізованої мозаїки "Жінка-птах" Алли Горської.
Gazeta.ua
17 
79692
Коментарі