Після карантину кількість аварій збільшилася на 80%. Причина в тому, що багато людей втратили роботу під час локдауну і пішли простим шляхом. Хто мав права - влаштувалися в таксі та службу доставки кур'єрами. Дехто не мав досвіду водіння, який необхідний для таких професій. А роботодавці не перевіряють майбутніх співробітників.

Безвідповідальність та самовпевненість на дорогах найчастіше є причинами ДТП. У правилах написано: "Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила". Але багато людей нехтують цим. Приміром, говорять по телефону за кермом. Зупинить поліція - заховаю, думають.

Не пристібають ремінь безпеки. Також часто водії перевищують швидкість та не дотримуються правил зупинки і стоянки.

Люди не розуміють цей розділ правил. Там стільки умов мають зійтись, що важко вивчити. Їх потрібно не тільки визубрити, але й зрозуміти як все працює.

Дурне порушення - непристебнутий ремінь. Ніхто не сприймає його як захід безпеки. Машина "кричить", є знаки і попередження, що не спрацює подушка безпеки без пристебнутого паска. Людина вилетить в кермо, а не в подушку. Водії купують заглушки, щоб не пищала система контролю, або пристібають за спиною.

У своїй машині я завжди змушую пристібати паски. Якщо потрапимо у ДТП - пасажири мене собою "вб'ють". Не хочете пристібати - на вихід. Навіть на задніх сидіннях важливо це робити. Наприклад, сидить дитина з непристебнутим ременем. Коли стається аварія, вона починає літати по салону і травмує собою усіх пасажирів. Нещодавно була така ситуація. Чиновник їхав з сім'єю, машина не дуже постраждала. Але загинули всі, окрім дитини. Це жива молотарка.

Із 70 тисяч була тисяча смертельних випадків. Це близько 3%. Ще 10 тисяч учасників ДТП потрапили в лікарню з важкими травмами.

Вплинути на це можна, якщо виховувати в суспільстві культуру безпечного водіння. Це низка заходів, у яких мають брати участь усі. Тому ми запускаємо нові проєкти. Наприклад, для бізнесу з автопарками.

У компанії є 500 авто, ними керують близько тисячі водіїв. Це живі люди, яких можна зібрати і проаналізувати місяць їхньої роботи. Іванов порушив 50 разів, за це його штрафують або відправляють на майстер-класи. Також можна проводити регулярні тести на знання правил дорожнього руху. Або ж не давати йому можливість використовувати транспортний засіб у вихідні дні.

Якщо щомісяця за подібним принципом працювати хоча б з одним мільйоном водіїв, із зареєстрованих семи, то 10% на дорогах почнуть їздити за правилами.

Наприклад, їдемо ми з Одеси в Київ зі швидкістю 130 км/год. І тут попереду машини різко починають уповільнюватись. Що відбувається? Камера, яка вже на цьому місці траси сформувала культуру зменшення швидкості. Так само буде з корпоративними машинами. Спрацьовує стадний інстинкт.

Це питання боротьби з корупцією. У нас намагаються протидіяти таким випадкам. Оцифровують послуги та способи взаємодії з державою. Має бути автоматизована система, яка позбавить можливості отримувати права за хабар. Неможливо все змінити швидко.

Однак завжди будуть ті, для кого ціна питання не матиме значення. Тому просто підвищити суму штрафу недостатньо.

Домінує Київ, адже чисельність населення більша. Погано водять у Одесі та Дніпрі. На нашому сайті є відповідний рейтинг.

У селах статистика не репрезентативна. Там ще діє практика "домовитись" з поліцейським. І багато штрафів не доходять до реєстрів.

Дуже маленькі суми. За кордоном штрафи вважаються страшним покаранням, адже платити треба багато. Такі розцінки для того, щоб було боляче порушувати.

Звичайно, в Україні можна нескінченно підіймати штрафи, народ виходитиме на вулиці, будуть сваритися, блокувати дороги. Але я цього не розумію. Ви купили дорогу машину, вчилися водити, отримали права та погодились із правилами. Яка різниця, який буде штраф, якщо ти не порушуватимеш.

Людина має віддати борг державі за те, що спричинила ризиковану ситуацію. За перевантаж штрафи справедливі — 30-80 тисяч. Гарна сума, щоб більше не халтурили.

У 2017 році ми виграли конкурс Open Data Challenge з ідеєю про безпечне водіння. Це пілотний проєкт, який вже функціонує, але постійно допрацьовуємо його.

Ідея полягає в тому, щоб не карати водіїв, а заохочувати. Приміром, водій купляє у нас страховку. Якщо має хороший рейтинг, повертаємо частину внеску. Плюс - додаємо зверху за те, що рік, наприклад, не отримував штрафів.

Багато компаній підтримують таку ініціативу. Сервіси лояльності пропонували бали накидувати, хтось бензин безкоштовно давати. Можливо, відсутність заохочення є причиною халатності.

Також мав думку про те, щоб спільно з поліцією розробити новий продукт. Існують браслети, які вдягають злочинцям під час умовного терміну. Чому б не зробити такі пристрої для водіїв? Буде вибір — заплатити штраф чи встановити датчик у машину на 21 день. Якщо людина порушує правила дорожнього руху - штраф, позбавлення прав, якщо ні — пробачаємо. Даємо можливість виправитись.

Тим більше, що в Україні є прототипи таких датчиків. Їх використовують страхові компанії. Встановити можна під кермом авто.

Гужові візки повинні мати номерний знак. Реєструють їх, як звичайний транспорт. Окрім цього, на візку мають бути фари та світло-відбивні елементи, щоб вночі можна було їздити.

Усі учасники дорожнього руху мають відповідати за свої дії, зокрема пішоходи. Навіть велосипеди повинні їздити тільки на спеціальних доріжках. Сільською дорогою можуть кататись назустріч руху на узбіччі. А на проїжджу частину виїжджати - заборонено.

Біч сучасності — самокати. Люди на гіробордах, моноколесах літають дорогами разом із автомобілями.

Наразі шукаємо народного депутата, який би допоміг сформувати законопроєкт щодо регулювання поведінки на дорогах водіїв такого транспорту, зокрема самокатів. Поки в Україні не вирішили це питання. Усередині компаній тільки проводять освітні заходи та поширюють інформацію у маси.

Насамперед, необхідно вводити обмеження швидкості та вікові межі. Окрім цього, людина має піти і скласти іспит на знання правил дорожнього руху та отримати посвідчення. Уже є декілька смертельних випадків.