Директор швидкої допомоги Києва: "Повністю підтримую ідею Радуцького про посилення відповідальності за напад на медиків"

В цілому така тенденція є. За 2019 рік у нас зафіксовано 11 випадків, за 7 місяців цього року - вже 11. Можна припустити, що до кінця року кількість таких випадків буде більшою, ніж в минулому році. Але потрібно зауважити, що медики часто не пишуть заяв в поліцію, і тому в офіційну статистику частина випадків не потрапляє.

В ідеальній державі так би і було. Але у нас спочатку бригаді "швидкої" доводиться чекати наряд поліції. Він може приїхати і через півгодини, і через годину, і через півтори. За цей час конфлікт вже або вирішиться, або, не дай Бог, призведе до сумних наслідків. Потім потрібно писати заяву в поліцію, відповідати на запитання правоохоронців - це займає ще мінімум годину. Виходить, наш співробітник дві години тільки оформляє протокол про напад. Замість того, щоб поїхати на наступний виклик. Потім йде довга процедура - повторні виклики в поліцію на дачу показань, якщо справа дійде до суду, то ще й ходити на засідання. Були випадки, коли особисті дані наших співробітників опинялися в руках обвинувачених. І медикам погрожували. Найчастіше наші співробітники на другий день забирають заяву з поліції, домовившись з родичами тих, хто скоїв напад. На моїй пам'яті ще не було випадку, коли б справа про напад на медиків "швидкої" дійшла до суду. Якби були прецеденти, коли злочинець був покараний, то, ймовірно, наші співробітники частіше б зверталися в поліцію.

Потрібно розуміти, що ми їдемо на виклик з благими намірами, а нас там часто зустрічають люди з психічними розладами, в стані алкогольного сп'яніння. У нас 80% штату - це жінки. Якби було більше чоловіків, то, думаю, і подібних випадків було б менше.

Наведу приклад. На виклик приїхала бригада, що складається з двох молодих дівчат-фельдшерів. Господар квартири закрив за ними двері і сказав "а тепер повеселимося" і не випускав їх. Добре, що з ними на виклику був хлопець-санітар, і він вчасно допоміг їх звільнити.

Інший випадок. Чоловік з психічними розладами зустрів бригаду "швидкої" з рушницею, загнав двох фельдшерів в підвал приватного будинку і зачинив їх там. Пощастило, що водій "швидкої" побачив цю ситуацію і встиг викликати поліцію.

До речі, про водіїв. Був випадок, коли водій з включеною сиреною віз пацієнта. Комусь на дорозі не сподобалося, що "швидка" всіх обганяє, нашій машині заблокували проїзд і побили водія.

Так. Наведу два приклади. Перехожі викликали поліцію: на тротуарі лежав чоловік з приступом, схожим на епілепсію. Поліція приїхала і викликала "швидку". Виявилося, що пацієнт імітував хворобу. Коли дівчина-фельдшер почала надавати йому медичну допомогу, то він вдарив її в обличчя. Нашого медика з травмою доставили в лікарню. Хулігана в результаті відпустили. Ми оплатили лікування фельдшеру, але більше працювати на "швидкій" вона не захотіла.

Або інший приклад. Дівчина, намагаючись вразити свого хлопця, зобразила напад. Коли наша бригада приїхала, то її хлопець спровокував конфлікт і встромив ніж лікарю-інтерну в серце. Дивом медика вдалося врятувати. Виявилося, що нападник вже сидів у в'язниці, суди по цій справі потім тривали багато років.

Одна з причини звільнень - це напади, інша - низькі зарплати. Про це теж потрібно сказати. Наші співробітники в основному отримують заробітну плату менше, ніж прожитковий мінімум. Їм доводиться підробляти на кількох роботах. Хто в інших медзакладах, хто касиром в супермаркеті. Вважаю, що так не повинно бути. Потрібно підвищувати зарплати медикам, інакше в професії нікого не залишиться.

У нас діє інструкція на випадок загрози життю і здоров'ю співробітника. Якщо така загроза є, то потрібно конфліктну ситуацію знімати на телефон. За прикладом, як поліцейські користуються відеореєстраторами. Але проблема в тому, що не кожна людина може в стресовій ситуації зняти якісне відео. Приїжджаєш на виклик, а там гавкає зла собака. Намагаєшся надати допомогу пацієнтові, а пес думає, що фельдшер нападає на його господаря і веде себе агресивно. У такій ситуації складно зняти відео і потім довести, що собака вкусила нашого співробітника.

Якщо диспетчер повідомляє про потенційно конфліктний виклик, то ми дзвонимо в поліцію, повинен бути спільний виклик. Також у кожної бригади в машині є "тривожна" кнопка. Хоча виклик від співробітників "швидкої" повинен бути в пріоритеті, часто поліція з різних причин приїжджає із запізненням.

Багато років ведуться такі розмови. То пропонують газові балончики, то електрошокери видавати. Але я не бачу в цьому сенсу, адже лікарі не навчені користуватися такими засобами. Ніде в світі такої практики немає. Завдання медика - надати медичну допомогу, а механізми його захисту повинні бути законодавчо прописані.

Так, цей законопроект зареєстрований у Верховній Раді. Як я вже говорив, проблема нападу на медиків не вирішується роками. Кілька років тому мер Києва Кличко звертався до парламенту з цього питання. При міністрі Супрун підписали Меморандум про співпрацю між Міністерством охорони здоров'я та Національною поліцією щодо посилення захисту співробітників "швидкої". Почалися обговорення, як вирішити це питання, але міністр змінився, і термін Меморандуму закінчився. Ми продовжуємо працювати в умовах, коли лікарів б'ють, і складно домогтися того, щоб злочинець поніс за це покарання.

Так, я повністю підтримую ініціативу Радуцького, підтримую цей законопроект. Потрібно вводити кримінальну відповідальність за напад на медиків. Але не менш важливо ще те, щоб про цей законопроект дізналося суспільство, його підтримали ЗМІ. Якщо буде потужна інформаційна кампанія "не чіпайте лікаря, а то посадять на строк від 5 до 8 років", то це повинно спрацювати. Люди повинні знати, що лікаря чіпати не можна. А якщо його побити, то за це загрожує тюремний термін.